Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чигінь

Чигінь, (ні, ж. ?) Жердь, бревно, которымъ подпираютъ бокъ плота или берлини, чтобы поставить плотъ или судно ровно, если наклонены. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 461.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИГІНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИГІНЬ"
Біблиця, -ці, бібля, -лі, ж. Родъ рыбы. Кіев. Ум. бібличка.
Вутінка, -ки, ж. Ум. отъ вутка.
Завали́ти Cм. завалювати.
Знавець, -вця́, гл. Знатокъ. Желех.
Кипіння, -ня, с. Кипѣніе. Дещо.
Московщеня́, -ня́ти, с. = москаленя. Титарівна-Немирівна гаптує хустину та колише московщеня, малую дитину. Шевч. 655.
Пульпак, -ка, м. = индик. Шух. І. 108.
Укуситися, -шуся, -сишся, гл. Укусить себя. Укусись за язик, та й мовчи. Ном. № 1126.
Учинити, -ся. Cм. учиняти, -ся.
Штраповий, -а, -е. 1) Штрафной. 2) Страховой. Нехай її лихо, штраповій конторі. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧИГІНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.