Брижечка, -ки, ж. Ум. отъ брижа.
Дохо́дити, -джу, -диш, сов. в. дійти́ (дойти́), -дійду́, -деш, гл. 1) Доходить, дойти, подходить, подойти. Став (вовк) доходити до лисиччиної хатки. Щоб ти туди не дійшов і назад не вернувся (брань). дохо́дити до се́рця. Трогать. І чую, що говорять, і бачу їх, а до серця ніщо мені не доходить; дійти́ до зро́сту. Вырасти. 2) Приходить, прійти, заходить, зайти къ кому. Чом ти ніколи до нас не дійдеш? Доходили молодиці знакомі навідати. 3) — чого́. Достигать, достигнуть чего либо. Святого він дійти заміру хоче. От був мій пан-отець князь, великого чину дойшов. — добра́. Быть счастливымъ, добиться счастья. Дай тобі, Боже, щоб ти добра дійшла. — кінця́. Оканчивать, окончить. То сяк, то так і дійшов кінця. — літ. Вырастать, вырасти. Тільки що діти літ стали доходити, що вже матері і втіха, і поміч. Маєш сина, брате, я — дочку єдину; як дійдуть літ, іспаруй їх у добру годину. — ро́зуму. Созрѣвать, созрѣть умственно. Став розому доходити, — сам побачив, що треба робити. Яка ще з нею мова? вона ще дурна, — нехай перше розуму дійде. — ру́чки. Кончать покосъ. — сорома́. Осрамляться, осрамиться. Ой там чужая сторона, — щоб нам не дійти сорома. 4) Добиваться, добиться, узнавать, узнать, вникать, вникнуть, изслѣдовать, выслѣдить. Вони доходять по книжках гир від чого взялось. Ромен. у. Знайшли путо у Семена та по тому й дійшли, хто коня вкрав у Йвана. Чи не дійдемо, які там у неї думки. він до всьо́го дохо́де. Онъ во все вникаетъ. 5) Кончаться, кончиться. Через тиждень мені місяць дійде, як тут живу. 6) Кончаться, кончиться, умирать, умереть. Там лежить такий хворий, що скоро мабуте дійде. Уже доходе дитина. Як би були води не дали, то я б дійшов уже. Із лошяти й дійшла кобила.
Засия́ти, -сия́ю, -єш, гл. = засяти. І світ над ним не засияв вовіки.
Майни́й, -а, -е. Облиственный, богато покрытый листьями.
Мали́тися, -люся, -лишся, гл. 1) Умаляться, становиться меньше. 2) Поступать по дѣтски. І так звані старші між дітворою хочай би й не повинні вже малитися, бо вуса мали... про те не відріжнялись від дітей... і ласощів забагали і все.
Рішинець, -нця, м.
1) Рѣшеніе, опредѣленіе, приговоръ. Побачимо, який рішинець вийде, а діло щось ялозне. Почула рішинець.
2) Конецъ. Тут тобі й рішинець.
Розгидити, -джу, -диш, гл. Сдѣлать гадкимъ, испортить. Так розгидили старшину і старосту, що й слова не кажи, а то битиме.
Тарахнути, -ну, -неш, гл.
1) Стукнуть, бросить съ шумомъ на землю.
2) Ударить. Яким тарахнув кулаком по столу.
Холодкуватий, -а, -е. Тѣнистый. Холоднуваті сади.
Ціпов'яз, -за, м. 1) Дѣлающій цѣпы. 2) Переносно: мужикъ-земледѣлецъ.
