Волоття, -тя, с. соб. Колосья проса или овса. Ой просо, просо волоття! У кукурузы — волосообразныя кисти сверху.
Да́рма́ нар. 1) Ни за что, напрасно, понапрасну. Тоді б не сердився дарма. 2) Ничего не значить, пускай его, ну его, нужды нѣтъ, ничего. Дарма — ярма, аби б воли були. «Тату! лізе чорт у хату!» — «Дарма, аби не москаль. Мо' то й не ваше, та дарма, беріть уже. 3) Не хуже чѣмъ, не уступаетъ. Вітряк меле дарма водяного млина. Таке солодке зілля, дарма патоки. 4) Дарма́ що. Не смотря на то, что; не взирая на то, что; хотя. Одвітував Оврам і каже: Ой зважився б я сказати щось добродієві моєму, дарма, що пил і попіл. Дарма, що голий, да в під'язках. Да́рма-га́рма. Ни съ того, ни съ сего. Причепився дарма-гарма, задивився, що я гарна.
Зи́рно нар. Зорко. Крізь туман письменства клятий зирно прозирнула.
Йордань, -ні, ж.
1) Рѣка Іорданъ.
2) Мѣсто на рѣкѣ, гдѣ святять воду въ день Богоявленія Господня 6 января. Вийшли попи й дяки на Йордань води святити.
Канархист, -та, м. Клирошанинъ. Бил. Нос.
Морґува́ти, -ґую, -єш, гл. Дѣлить на морги.
Перевалити, -ся. Cм. перевалювати, -ся.
Поперелагожувати, -жую, -єш, гл. Передѣлать, переладить (во множествѣ).
Роботящий, -а, -е. Работящій, трудолюбивый. Ручки ж мої роботящі, чом не робите?
Спевнити, -вню́, -ниш, гл. Исполнить. Коли б Господь спевнив моє жадання.
