Вихід, -ходу, м. Выходъ. Твій вхід і вихід в його буде од нині і довіку певен.
Зволо́к, -ка, м. Спускъ съ горы.
Мі́ра, -ри, ж. 1) Мѣра. Якою мірою міряєте, — відміряється вам. У самого хазяїна ключ... мірою й одсипає. Жартуйте та й міру знайте. міри нема. Безмѣрно. Вона змалку начулась, що вона хороша — міри нема. до міри. Въ мѣру, умѣренно. Як почуваєшся по силі та п'єш до міри, то горілка панує чоловікові. на одній мірі. На одномъ уровнѣ. Цього року вода у ставку раз-у-раз на одній мірі. над міру. Черезмѣрно; сверхъ силъ. не в мою міру міряючи. Первоначальное значеніе: не ко мнѣ примѣряя. Обыкноdенно говорится, когда показываютъ на своемъ тѣлѣ мѣсто чужой болѣзни, и выражаетъ пожеланіе, чтобы показываемая болѣзнь не случилась у говорящаго. Аж отак, не в мою міру міряючи, рознесло йому щоку. жадною мірою. Никакъ, никакимъ образомъ. Не одпускають (прощальники) од себе жадною мірою. 2) Мѣрка. міру брати. Снимать мѣрку. 3) Мѣра длины для полотна; въ Галиціи равна 30 дюймамъ. А подзвінному дам сім мір полотна, шоби мені дзвонив цілий тиждень до дня; а дякові дам п'ять мір полотна, шоби мені псалтирь читав до дня. Вироблене полотно мірить ткач мірою. Є то досить груба, звичайно чотирогранна палиця, що без головки має тридцять цалів. Ум. мірка, мірочка.
Опасати, -ся. Cм. опасувати, -ся.
Підлубник, -ка, м. Кусокъ кожи на задникѣ сапога.
Порозсупонювати, -нюю, -єш, гл. Развязать супоню (во множествѣ).
Прикутий, -а, -е. Прикованный. Прикутий до стовпа.
Стукало, -ла, с. То, чѣмъ стучать.
Тушира, -ри, ж. Баранья шерсть второй осенней стрижки.
Цізю и цізю-на! меж. Призывъ для коровы.
