Брязкити, -кит, ж. мн. Бренчалки, погремушки. Встрѣчено только въ фальсифицированной думѣ о походѣ князя-язычника въ христіанскую землю. У дудки грали і в брязкити бряжчали.
Виходитися 2, -диться, сов. в. вийтися, -деться, гл. безл.
1) Только несов. в. Выходить. А з дверей виходилось на один широкий ґанок.
2) Выходить, выйти, случиться. Пішли, — аж не так вийшлося.
Димни́ця, -ці, ж. 1) = Димарь. 2) = Димна. Ум. Димничка.
Лука́вий, -а, -е. 1) Лукавый, коварный. Бо ти не любиш злого серця, цураєшся людей лукавих. Як же тебе не проклинать, лукавая доле? 2) Лукавый, чортъ. Ні Богові свічка, ні лукавому дудка. І ти, лукавий, чи ти водяний, чи ти вітровий?
Погронитися, -нюся, -нишся, гл. Образовать гроздья. Винограде-виноградочку!.. прошу ж тебе, ізроди рясно. Ви, гроночки, погроні)песя.
Примощувати, -щую, -єш, сов. в. примостити, -мощу, -стиш, гл. Прилаживать, приладить; приставить — напр. доску, чтобы увеличить ширину.
Пундик, -ка, м. Родъ пирожнаго. Кушанье: слои тѣста, переложенные поджареннымъ на постномъ маслѣ лукомъ и испеченные.
Рихта, -ти, ж. Прибыль, доходъ.
Стінити, -ню, -ниш, гл. = дурника. Прикидываться дурачкомъ. Я йому дурника стіню, а він і вуха розвісив.
Чухрати, -ра́ю, -єш, гл. 1) Обрубывать вѣтви, сучья на деревѣ; обрывать однимъ движеніемъ руки рядъ листьевъ на вѣтви. Поставив мене чухрать гілля. 2) Разбирать овечью шерсть, очищая отъ сору. 202. Ой коли б ти хазяїн, та овечки собі мав, то б я дома сиділа, вовничку чухрала. 3) Бить, колотить. Лупіть Рябка! — сказав, — чухрайте! Ось батіг! . Хомиха кожен день свого Хому чухрала.4) Бѣжать. А ну ноги на плечі та й чухрай. Видно й хати, та далеко чухрати. От ми базікаєм, а час, мов віл з гори чухра, його не налигаєш. 5) Объ огнѣ пожара: бистро подвигаться, охватывая. Вихопився огонь із кватирочки та й пішов чухрати все кругом.
