Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вітистий

Вітистий, -а, -е. Вѣтвистый. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 241.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІТИСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІТИСТИЙ"
А́нгельський и а́нгольський, -а, -е. = Я́нгольський. Хори ангельськії а все зближають, преславному гласу пісні співають. Чуб. ІІІ. 355.
Батусьо, -ся, м. Ум. отъ батько.
Відживіти, -ві́ю, -єш, гл. Ожить. Дожидали побачиться так, як дня соняшного, що його дожидає чоловік і радіє, одживіє, діждавшися. МВ. (О. 1862. І. 78).
Дзвіни́чний, -а, -е. Относящійся къ колокольнѣ. Дзвіничний хрест. Васильк. у.
Єди́нчик, -ка, м. Ум. отъ єдине́ць.
Накоти́ти I, -ся. Cм. накочувати, -ся.
Перекуска, -ки, ж. Легкая закуска. А Степан (несе) печеню, а Іван гуску на перекуску. Чуб. III. 427. Після перекуски свахи співають. О. 1862. IV. 33.
Пожбурити, -рю, -риш, гл. = пошпурити. Желех.
Рюмсання, -ня, с. Плачь.
Трапунок, -нку, м. Случай. Сквир. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІТИСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.