Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вітати

Вітати, -таю, -єш, гл. 1) Привѣтствовать. Пан того попа вітає: Ну що, батюшко, як ваш хліб? роспитує. Рудч. Ск. II. 208. 2) Принимать (гостей). Тобою, рибо, гостій вітати, а моїм пером листи писати. Мет. 330. Тогді стали його вітати медом шклянкою і горілки чаркою. Дума. 3) Приглашать. Музику наймає і нерівню титарівну у танець вітає. Шевч. 4) Заходить. Хто вірно кохав, той часто вітає. Ном. № 8757. 5) Витать, носиться. Сам Бог вітав над селом. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 241.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІТАТИ"
Згу́снути, -ну, -неш, гл. Сгустѣть. Пара від холоду згусне. Дещо. 89.
Здира́ти, -ра́ю, -єш, гл. = здерати. Ловить вовк, ловить вовк, а як вовка піймають, то шкуру здирають. Ном. № 4092.
Надполови́нити Cм. надполовинювати.
Нездвижений, нездвижни́й, -а, -е. Неподвижный. На дух-мару вона походила з своїм нездвиженим обличчям. МВ. ІІ. 199.
Няв! меж. Мяу! А котичок няв-няв-няв! Рудч. Ск. І. 51.
Пишність, -ности, ж. Пышность, важность. З гордостю, за пишностю з глави шличка не здиймали. АД. І. 193.
Попоговорити, -рю́, -риш, гл. Поговорить много.
Теребівля, -лі, ж. Мѣсто, очищенное отъ зарослей.  
Хребтина, -ни, ж. = хребет. Г. Барв. 354. Як день, так ніч без рам'я на хребтині. К. Іов. 53.
Шпилечок, -чка, шпи́лик, -ка, м. Ум. отъ шпиль.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.