Валування, -ня, с. Лай многихъ собакъ. Собаки де-где не спали. Як проходили хлопці темними вулицями. — позаду їх піднімалося неприязне валування.
Варево, -ва, с.
1) Вареная пища. Марево не варево (не нагодує).
2) Квашенныя огородныя овощи, заготовленныя для варенія. Сами собі й обідати варять, хліб печуть, варево кладуть.
3) Количество сьѣстного, необходимое для варенія на разъ. Оціх раків буде на варево.
Нум, нумо, нумте (мн.), меж. Ну, станемъ, давайте. Нумо, браття, нумо, товариство, нумо коні сідлайте! Нумо, діти, нумо, нумо припильнуймо! Нум, діти, паску їсти! Он де, братці, сидить кравець на дубі. Ох, нумте, братці, як би його достати.
Повкупі нар. Вмѣстѣ. Ми з Катрею зараз зійшли з хати, стали повкупі під дверима.
Понамовляти, -ля́ю, -єш, гл. Подговорить (многихъ). Орличенько вірні слуги мав, а вже ж їх та понамовляв, чи не могли б краков'янку вкрасти.
Попроїдати, -да́ю, -єш, гл. Проѣсть (во множествѣ). Батько довго збірає, а синки швидко попроїдали.
Пуховиця, -ці, ж. Пуховикъ. Стеле хазяїн та пуховую пуховицю, а безщасний чумак у дорозі та нещасну важницю.
Спотинову, спотонову, нар.
1) Сначала, спервоначала. От (чумаки) як виїхали, спотинову у кожного багато хліба, їдять, не шкодіють.
2) Снова. Те ж збувши, взявся закупать всячину всяку спотонову.
Сутеніти, -ніє, гл. безл.
1) Темнѣть, смеркаться. Стало сутеніти, як рушили з лісу.
2) Неясно виднѣться. Щось далеко, далеко сутеніє.
Шина, -ни, ж. 1) Шина, оковка. Шини на колесах. 2) Рельса.
