Вирипати, -паю, -єш, гл. Выхолодить (комнату), часто отворяя дверь. Там так вирипають хату, що й собака не вдержиться.
Гарбузеня, -няти, с. Шутливо: маленькая тыква. Ум. гарбузенятко. Ой казав ти, вражий сину, що гарбузенятко, — як я тобі втелющила, — помагав і батько.
Женьчуги́, -гі́в, м. мн. (вмѣсто: жемчуги). Бѣлые стекляные бусы у гуцулокъ.
Заніма́тися, -ма́юся, -єшся, сов. в. зайня́тися и заня́тися, -ймуся, -мешся, гл. Загораться, загорѣться, воспламеняться, воспламениться. Дмеш, дмеш, — ніяк не займається. Дров нарубав гнилих, то вони підсохнуть трохи та й займуться. Еге, гаси тепер, як занялось! Хата, 138. на зорю, на світ займа́тися. Свѣтать. Почина на світ займатись. Іще й на зорю не займається — імла. 2) Краснѣть, покраснѣть отъ гнѣва, вспыхивать, вспыхнуть. А він як відкаже добре панові, то той так і займеться. Очі горіли, вся зайнялась і уші почервоніли. 3) дух заня́вся. Дыханіе захватило. Руки й ноги затрусились, у животі похолонуло, і дух занявсь, а сама ні з місця.
Озимовий, -а, -е. = озимий. Повів женців долом-долиною до теї пшениці до озимової.
Скатертина, -ни, ж. Скатерть. Стіл дубовий покривала біла скатертина. Ум. скатертинка.
Стенатися, -на́юся, -єшся, сов. в. стену́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Встряхиваться, встряхнуться, рвануться. Ото він став навколішки, стенувся, — сириця так і тріснула. Стенулась од його бігти. 2) Вздрагивать, вздрогнуть, дрогнуть. Стенулися кватирочки, як сіли світилочки; не так ще стенуться, як пива напються. Молода йде із дружками і не стенеться! Іде, як пава пливе. Ой лугами йду, — луги розвиваються, берегами йду, — береги стенаються. О водѣ: стенутися — всколыхнуться. Іно ввійшов у воду цавком, море стенулося і затопилося всьо.
Столярство, -ва, с. Столярное ремесло.
Увершитися, -шуся, -шишся, гл. Кончиться.
Усобиця, -ці, ж. Усобица. Кріваві всобиці гамуєш.
