Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гидко

Гидко нар. Гадко, противно, мерзко, отвратительно, плохо. І живеш гидко, і їсти бридко, як лихо чепає. Ном. № 2014. Та й гидко ти танцюєш, бабо! — Е, так довго. Ном. № 12558.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИДКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИДКО"
Виступцем Cм. виступець 1.
Злучення, -ня, с. Соединеніе. Злучення України з Москвою. Левиц. І. (Правда, 1868, 448).
Місяце́вий, -а, -е. Относящійся къ лунѣ, лунный. Кватирь місяцевих чотирі. Дещо.
Неповага, -ги, ж. Непочтеніе, неуваженіе.
Понадбиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Надбиться (во множествѣ).
Рострясти, -су, -сеш, гл. = рострусити.
Твердота, -ти, ж. Твердость, крѣпость, устойчивость. Шейк.
Тугший, -а, -е. Сравн. ст. отъ тугий.
Унучок, -чка, м. Ум. отъ унук.
Цілцем нар. = цілком. А я тоті бурішечки цілцем поковтаю. Шух. І. 203.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГИДКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.