Виньмати, -маю, -єш, гл. = виймати.
За́кладочка, -ки, ж. Ум. отъ за́кладка.
Картівник, -ка́, м. = картник. І п'яниця, і картівник, — козак забіяка. Уподобав картовника і костира п'яного.
Келенька, -ки, ж. Ум. отъ келія.
Коб и коби, сз. 1) Если-бы, когда-бы. Коб хліб та одежа, то їв би лежа. Ой коби я зозуленька, щоб я крильця мала, я ж би тую Україну кругом облітала. 2) Какъ. Сухий марець, мокрий май, — буде жито коби гай. 3) Какъ-бы. Пливе човен... коби не схитнувся. 4) Пусть, лишь-бы. Легіні, коби здорові, не конче і журяться про це. Коби зуби, то хліб буде.
Недруг, -га, м. Недругъ, врагъ. Піднявсь на ляхів і на всіх недругів отчизни батько Хмельницький.
Поколивати, -ва́ю, -єш, гл. = поколихати.
Посколупувати, -пую, -єш, гл. Сковырять; исковырять (во множествѣ).
Пропалий, -а, -е. Пропавшій.
Скочувати, -чую, -єш, сов. в. скотити, -чу, -тиш, гл. Скатывать, скатить, взваливать, взвалить. Скоти сей камінь наниз. Хотіли удвох скотити на віз того кабана..., а я його й сам скочу.
