Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гладити

Гладити, -джу, -диш, гл. 1) Гладить, равнять. Туди гладь, куди шерсть лежить. Ном. № 5898. гладити дорогу. Выпивать на дорогу. Ном. № 11648. Также: гладити «додому» и «з дому». Св. Л. 146. 2) Переносно: ласкать, лелѣять. Усміх милий, аж по душі гладить, 3) Окончательно очищать отъ шелухи. Просо гладити. Кобел. у. 4) Уничтожать. Господь... гріхи гладить, до неба провадить. Гол. ІІ. 7.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛАДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛАДИТИ"
Дармої́жниця, -ці, ж. = Дармоїдка.
Дзендзелі́я, -лі́ї, ж. Раст. Золототысячникъ. Erythraea Centaurium. ЗЮЗО. I. 122.
Защіпа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. защіпну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Защепать, защепнуть, брать, взять на крючекъ. Защіпни, кажу, двері, та не пускай. Кв. Драм. 260. Защепнеш же двері на защіпку, як я піду. Харьк. г.
З'єдно́чити, -чу, -чиш, гл. = з'єднати 1. Будеш лежати, Тарасе, на рідній Україні, на узбережжі славного Дніпра, — ти ж бо його ім'я з своїм ім'ям навіки з'єдночив. К. (О. 1861. III. 6).
Квічення, -ня, с. = клечання. Коли побачиш, що гроші горять, то зроби квіченням хрест на тому місці, — гроші так і вийдуть з під землі. Подольск. губ.
Непомильність, -ности, ж. Безошибочность. Желех.  
Острямок, -мка, ж. = настрямок.
Підгірянин, -на, м. Житель підгір'я. Желех.
Троїти 2, тро́ю, -їш, гл. Утраивать.
Шубовтнутися, -нуся, -нешся, гл. = шубовснути. Позабірала я відра швиденько, витягла води, а одно шубовтьнулось у колодязь. Г. Барв. 389.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛАДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.