Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глаголіти

Глаголіти, -лю, -лиш, гл. Разговаривать. Їли, пили, глаголіли. Фр. Пр. 133.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛАГОЛІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛАГОЛІТИ"
Ді́дичка, -ки, ж. Помѣщица, владѣтельница.
Драбиня́стий, -а, -е. = драбинчастий.
Надзвича́йний, -а, -е. Необычайный, чрезвычайный. Сталось щось надзвичайне, диковинне — таке, чого ніколи не буває. Ном., стр. 288, № 7910.
Обмочувати, -чую, -єш, сов. в. обмочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Обмачивать, обмочить.
Підчервонити, -ню́, -ниш, гл. Подкрасить красной краской.
Полковий, -а́, -е́ Полковой. Третя сотня під полковою корогвою. Лукаш. 45.
Примовити Cм. примовляти.
Рутити, -ручу, -тиш, гл. Крѣпко спать (насмѣшливое слово). Чуб. VII. 576.
Татарва, -ви, ж. соб. Татары.
Упасати, -саю, -єш, сов. в. упасти, -су, -сеш, гл. Упасать, упасти. Синку, чи впасеш свинку? Ном. № 12729. Ніяк я овець не впасу, — усе додому тікають. Грин. І. 221.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛАГОЛІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.