Висушати, -шаю, -єш и висушувати, -шую, -єш, сов. в. висушити, -шу, -шиш, гл. Высушивать, высушить, изсушить. Який Бог змочив, такий і висушить. Висушили мене сльози.
Ґо́дло, -ла, с. = Кодло.
Дерну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ дерти. 1) Рвануть. 2) Взять лишнее. Мусили вдаватись до сусідських попів. А чужий панотець, як чужий пан, як дерне, то аж пальці знати. 3) Сильно побѣжать. Насилу живий вирвався! Як дерне!...
Задзюри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Политься струей.
Парубчак, -ка, м. Молодой парень, юноша. Промовив парубчак, хитаючи головою.
Ростелесувати, -су́ю, -єш, гл. Разорвать на части (животное).
Тигриця, -ці, ж. Тигрица. Поранена тигриця.
Умлівати, -ваю, -єш, сов. в. умліти, -лію, -єш, гл. 1) Млѣть, обомлѣвать, обомлѣть. Не бачила сова сокола: як уздріла, аж умліли. Як уздріла Ганнусенька, на ніженьках вмліла. А в козака серце умліває, а в дівчини — кров'ю окипає. З жалю умліває. З голоду вмліває. 2) = упрівати 2. Борщ умлів уже добре.
Харкотиння, -ня, с. Мокрота, грудная флегма.
Шекало, -ла, с. Жгутъ, употребляемый въ игрѣ того же имени.
