Аптекарюва́ння, -ня, с. Занятіе аптекарскимъ искусствомъ.
Бенькетний, -а, -е. Относящійся къ пиру, банкетный. Запросила гостей до себе: і гостей, і дітей, і близьких приятелів на бенкетний день.
Захрьожаты, захрюкаты, -каю, -ешъ, гл. Захрюкать.
Злобствувати, -вую, -єш, гл. = злобувати. Злобствує на мене.
Недомовляй, -а, -е. Косноязычный. Хотіла мене мати за сьомого дати; аж той сьомий такий недомовлий.
Плякати, -ка́ю, -єш, гл.
1) = плекати 2.
2) Поить съ пальца ягненка, теленка, оставшагося безъ матери.
Понадавлювати, -люю, -єш, гл. Надавить (во множествѣ).
Похутрувати, -ру́ю, -єш, гл.
1) Подбить мѣхомъ.
2) Обмазать глиной печь.
Савити, -влю, -виш, гл. Праздновать день св. Саввы. Було не савити, не варварити, ні амбросити, але куделю було кундосити.
Цокотати, -чу, -чеш, цокотіти, -чу, -тиш, гл. 1) = цокати. Дріжить, як мокрий хірт, зубами, знай, цокоче. 2) Стрекотать. На моїй дерезі тільки цвірінькають горобці та цокотять сороки. 3) Говорить быстро, высокими нотами. Дівчата, мов ті сороки, цокотали. Не та стала дівка: до хлопців цокоче, як ясочки грають Марусини очі. «Нікчемний той рід жіночий, каже: все б їм гуляти! Гуляють та цокочуть, як ті сороки.
