Вививати, -ва́ю, -єш, сов. в. вивинути, -ну, -неш, гл.
1) Вынимать, вынуть что-либо, развернувъ то, во что предметъ былъ завернуть. З платка вивинув. Вивини рубочок з паперу, з біленького шовку.
2) сов. в. Вывихнуть. Хто кого мине, най ногу вивине.
Коштовний, -а, -е. 1) Цѣнный, дорогой. Який я коштовний дом збудував.
2) Драгоцѣнный.
Лице́рствіє, -вія, с. = лицарство. Чи не мої би котрий козак собі слави лицерствія достати?
Ме́лятий Cм. медяний.
На́дитися, -джуся, -дишся, гл. Быть привлекаемымъ чѣмъ, кѣмъ. Люде вбогі, а дівка друга підросла, — на другого приймака надились. Панас до неї надиться та й надиться. Чи не того єси така велишна, що надивсь до тебе потужний пан?
Понадкусювати, сюю, -єш, гл. Надкусить (во множествѣ). Хто то яблука понадкусював?
Пришивний, -а́, -е́ Любящій шить. Там така пришивна, що від шиток не одірвеш.
Роскуматися, -маюся, -єшся, гл. Прервать кумовскія отношенія. Я з тією кумою роскумаюся, з куминим дівчам повінчаюся.
Спрягти 2, -ся. Cм. спрягати, -ся.
Хаптура, -ри, ж. = хавтур. Піп дзвонить за для своєї користи, може чує де хаптури поїсти. Ум. халтурка. Не здужає (кобила) у пилипівку попівських хаптурок по селу возить.
