Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дятлів

Дя́тлів, -лова, -ве. Принадлежащій дятлу.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 463.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯТЛІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯТЛІВ"
Бескидувати, -дую, -єш, гл. Пасти скотъ на горахъ въ бескидах. Желех.
Бех! меж. 1) Бухъ! (о паденіи). 2) Бацъ! (о выстрѣлѣ). ЗОЮР. І. 284.
Загорну́ти, -ся. Cм. загорта́ти, -ся.
Зба́ночок, -чку, м. 1) Ум. отъ зба́нок. Грин. III. 530. 2) мн. Раст. Nymphaea alba. Вх. Пч. І. 11.
Збур, -ру, м. Трипперъ. Вх. Зн. 20.
На́ймиччин, -а, -е. Принадлежащій наемной работницѣ. Наймиччина дитина.
Полізти, -зу, -зеш, гл. Полѣзть. Полізьмо на дуба. Рудч. Ск. II. 18. Люде б'ють гадюку, а вона, бідна, уже й не полізе. Грин. І. 197. Завдав жаху! аж волосся до гори диб полізло. Харьк. г.
Призвістка, -ки, ж. Предвѣстіе, предзнаменованіе. Павлогр. у.
Ужів, -же́ва, -ве = вужів.
Фіцька, -ки, ж. Легкомысленная молодая женщина или дѣвушка. Крутитсє тота фіцька. Вх. Зн. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЯТЛІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.