Аре́шт, -ту, м. 1) Арестъ. В холодній під арештом сиділо іще кілька жидків злодіїв і конокрадів. На а́решт го засудили. 2) Помѣщеніе для арестованныхъ, арестантская, тюрьма. До арешту го посадили. Арешт, то дім плачу. Аре́шти собо́в витира́ти — быть въ тюрьмѣ, подъ арестомъ.
Города́рь, -ря́, м. Начальникъ города? «Та рушай, вісько, під Бендер місто!» Вісько рушає, з гармат стріляє, аж чотирі печі розсипається, татарський городарь іздрігається, міщане ходя, радоньку радя. Вѣроятнѣе, однако, что слово городарь, которое нигдѣ нп разу болѣе намъ не встрѣчалось, является просто передѣлкой какого то другого слова, подобнаго но своей формѣ, но съ забытымъ уже значеніемъ.
Допе́вне нар. Навѣрное, точно.
Дотика́ти I, -ка́ю, -єш, сов. в. доткну́ти, -кну́, -неш, гл. 1) Дотрагиваться, дотронуться, прикасаться, прикоснуться. 2) Колоть, уколоть, уязвлять, уязвить словами.
Королевич, -ча, м. Королевичъ. Ой поїхав королевич на прогуляння.
Кудря, -ря́ти, с. Чаще во мн. ч.: кудря́та. Ласкательно: кудри. Ізвила кудрята темна нічка.
Перетрощити, -щу́, -щи́ш, гл. Разбить многое въ дребезги, въ щепки.
П'ятерик, -ка, м. 1) Пять штукъ (воловъ). 2) Свѣчи, которыхъ на фунтъ идетъ пять. 3) Мѣра жидкости (водки): полведра. 4) Шлея съ пятью полосами (продольными и поперечными). 5) Глиняный горшокъ, имѣющій въ діаметрѣ 3 1/4 вершка.
Рукавичник, -ка, м. Перчаточникъ.
Тріпнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Тряхнуться, встряхнуться. Нехай наші коні на чистому полі тріпнуться і враз заіржать.
