Дові́льний, -а, -е. 1) Довольный. Я довільний вашим словом, кохані судці. 2) Доступный для пользованія каждому. — «Чи можно з цієї криниці коня напоїти?» — Чому ж, не можно: вода довільня. 3) Имѣющійся въ достаточномъ количествѣ. Довільні дрова у нас. 4) Произвольный.
Заробля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. зароби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Зарабатывать, заработать. Тиждень козак заробляє, за один день пропиває. Що заробила? — Кусок сала. 2) Заслуживать, заслужить. А хто мене поцілує, заробить спасіння. 3) Задѣлывать, задѣлать. Кінці основи, що були прив'язані до куснів полотна у воротил, не можуть бути зароблені, вони полишаються яко тороки. 4) Опачкивать, опачкать. Заробиш, сорочку ззаду!
Кукувакати, -каю, -єш, гл. Кричать (о сычѣ). Коли сичі кукувакають на хаті, треба чекати мерця в хаті.
Порвати, -рву, -рве́ш, гл.
1) Порвать, перервать; изорвать. Іще шуби не зносила, коралів не порвала. Порве нове вино бурдюки.
2) Покусать, укусить. Щоб свині не порвали вас. VII. 6. Підеш по селу, так собаки порвуть.
3) — ноги = натрудити 1? А я молодая всю нічку не спала, всю нічку не спала, ніженьки порвала, таки свою неньку на лавці застала.
4) Cм. поривати.
Прицяпати, -паю, -єш, гл. Примочить, побрызгать.
Провірчувати, -чую, -єш, сов. в. провертіти, -рчу, -тиш, гл. Просверливать, просверлить, пробуравить. Провірчуй дірку в дошці отим великим свердлом.
Рибарство, -ва, с. = рибальство.
Роскаряка, -ки, об.
1) Дерево съ раздвоеннымъ стволомь. Верба-роскаряка.
2) Человѣкъ или животное, которое ходитъ, разставя ноги.
Чудан, -на, м. Знахарь. Встрѣчено только въ пѣснѣ: Пішла баба до чудана, одчудив він — очуняла.
Шелестіння, -ня, с. Шелесть, шумъ.
