Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дяченятин

Дяченя́тин, -на, -не. Принадлежащій ребенку дьячка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 463.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯЧЕНЯТИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯЧЕНЯТИН"
Відлустуватися, -туюся, -єшся, гл. Откалываться, отдѣляться слоями. Кора од осокора одлустується. Стриж.
Заса́дич, -ча, м. = засадьок.
Обидниця, -ці, ж. Обидчица.
Отокуватися, -куюся, -єшся, гл. Стать стоянкой. Валка отокувалась. Мнж. 188.
Покрити, -ся. Cм. покривати, -ся.
Разний и пр. = різний и пр.
Снітиця, -ці, ж. = снітій. Вх. Пч. II. 37.
Цятатий, -а, -е. Въ крапинкахь.
Шибен, -ни, ж. Шибениця. Вх. Лем. 484.
Шкорух, -ха, м. Рябина. Шух. І. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЯЧЕНЯТИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.