Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дяченя

Дяченя́, -ня́ти, м. Ребенокъ дьячка. Мкр. Н. 25. Душенини доволі, а їсти ніколи: потерпіте, дяченята, до божої волі. Чуб. V. 1081.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 463.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯЧЕНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯЧЕНЯ"
Білочка, -ки, ж. Ум. отъ білка.
Бубарчук, -ка, м. = байстрюк. Желех.
Гру́шечка, -ки, ж. Ум. отъ груша.
Ду́мання, -ня, с. Мышленіе. К. Кр. 34.
Любля́та, -ля́т, с. мн. = люб'ята.
На́йство, -ва, с. Напасть? Встрѣчается въ заговорѣ, произносимомъ, когда идти на судъ: «Вовчими зубами одгризуся, ведмежою силою одборюся, — я цього найства нічого не боюся». Чуб. I. 95.
Передзижчати, -чу́, -чи́ш, гл. Пережужжать.
Рабата, -ти, ж. Висячая петля на груди верхней мужской одежды чамари. Гол. Од. 16.
Шведин, -на, м. Шведъ. Звіркує шведин вовком там. Котл. Ен. Була потреба з шведином на морі. Морд. Пл. 126.
Шльонзк, -ку, м. Силезія.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЯЧЕНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.