Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дячиха

Дячи́ха, -хи, ж. Жена дьячка. Ой, пробі! Очіпка хочу!... Пробі такого хочу, як на дячисі. Кв. II. 328.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 463.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯЧИХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯЧИХА"
Анало́й, -ло́ю, м. Налой. Ум. Анало́йчик. Грин. III. 516.
Зрубити, -блю́, -биш, гл. Сдѣлать срубъ. Зрубив хату. Н. Вол. у.
Ламаний, -а, -е. Ломаный, переломленный. Харьк. Назбірали останків ламаного (хліба) сім кошиків. Єв. Мр. III. 8.
Мац! меж. Щупъ! Мац-мац по лавиці, найшов мохнавиці. Чуб. І. 314.
Пілть, -ті, ж. = півть. Подол. г.
Повчити 2, -вчу, -вчи́ш, гл. Поучить; проучить. Та так тебе повчу, що й до віку не візьмешся за чарку. Кв.
Студений, -а, -е. Холодный, студеный. Ном. № 13735. Налетіли гуси з чистого броду, змутили мені студену воду. Чуб. V. 325., Ум. студене́нький. Вітер студененький. Лукаш.
Тхорів, -рева, -ве Принадлежащій хорьку. Шейк.
Цураха, (-хи?), цурачка (-ки? ж?). Употребл. подобно слову цур. Цураха поганем очем. Ном. № 8358. Цур-цурачка — гостра болячка. Ном. № 14147. Аби не урік, треба що небудь хвалячи дивитись на нігті або у стелю і казати: «ні вроку!» або: «цураха». Вх. Зн. 78.
Чухнути, -ну, -неш, гл. Попасть. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЯЧИХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.