Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

недолуга

Недолуга, -ги, об. Слабосильный, немощный человѣкъ. Екатер. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 544.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕДОЛУГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕДОЛУГА"
Загро́нитися, -нюся, -нишся, гл. Покрыться гроздьями, кистями.
Загугня́віти, -влю, -виш, гл. = загугнити. Солоха загугнявіла: соїзволяю. Кв. II. 148.
Зносатіти тію, -єш, гл. О лошадяхъ: заболѣть сапомъ. Зносатів кінь. Камен. у.
Комірниченько, -ка, м. Ум. отъ комірник.
Мере́жчатий, -а, -е. = мережаний. О. 1862. VIII. 16.
Подоскакувати, -куємо, -єте, гл. Тоже, что и доскакати, но во множествѣ.
Понур, -ра, м. Личинка майскаго жука. Вх. Зн. 53.
Пхиць! меж. Толкъ! Невістка сплеснула руками, а потім мене пхиць! Г. Барв. 403.
Розя, -зі, ж. Дѣтск. розга. О. 1862. IX. 119.
Скорчити, -чу, -чиш, гл. Скорчить, скривить. Так йому руку скорчило.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕДОЛУГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.