Волинка, -ки, ж. Жительница Волыни. Ум. волиночка. Татари ідуть, волиночку везуть.
Заборо́на, -ни, ж. 1) Защита. 2) Запрещеніе.
Заколо́джувати, -джує, сов. в. заколо́дити, -дило, гл. безл. Сдѣлаться запору. Як заколодило, так який уже день і на двір не ходе.
Передплатник, -ка, м. Подписчикъ.
Підкоморій, -рія, м. Подкоморій, придворный сановникъ (въ старой Польшѣ).
Поскладати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и скласти, но во множествѣ. Зараз і задумається і рученята поскладав. Баранина в горшках поскладена стоїть.
Постільниця, -ці, ж. Постель, тюфякъ, перина. — Хто ж ті буде постілоньку слати? «Ой є в полю зелена травиця, — то ж буде моя постільниця».
Похибнутися, -нуся, -нешся, гл. Покачнуться.
Розчавичити, -чу, -чиш, гл. = розчавити. А довгомудові так і смерть прийшла: довбня його розчавичила.
Шпоня, -ні, ж.
1) Шипъ въ деревянномъ столбѣ.
2) Коготь хищной птицы.
