Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тихший

Тихший, -а, -е. Сравн. ст. отъ тихий.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИХШИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИХШИЙ"
Властивий, -а, -е. Свойственный.
Гарукатися, -каюся, -єшся, гл. Ссориться, браниться. Вх. Зн. 9.
Глаїти, глаю, -їш, гл. Успокаивать. Желех.
Дзвіни́чний, -а, -е. Относящійся къ колокольнѣ. Дзвіничний хрест. Васильк. у.
Залозува́тий, -а, -е. Страдающій гландами.
Згордува́ти, -ду́ю, -єш, гл. = згордити. Як Катря їм згордувала, засватав другу дівчину. МВ. ІІ. 139.
Несущий, -а, -е. О птицахъ: лающій много яицъ. Химини кури несущі були. Посл. Несущі ці кури придались. Конст. у.
Скромадитися, -джуся, -дишся, гл. Царапаться. Чую, в сінях щось скромадиться. Борз. у.
Усемогучий, -а, -е. Всемогущій. Бог всемогучий. О. 1862. III. 32.
Хвартушок, -шка, м. Ум. отъ хвартух.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИХШИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.