Багно, -на, с. 1) Болото, топь, глубокая грязь. Як їхав, то й попав у саме багно, кобила загрузла по саме стегно. Кобила ізблудила і попала у багно і застряла по стегно. Загруз у болоті і ніяк з багна і очеретяного коріння не виплутається. В крові так, мов в багні, бродив. 2) Грязь. Умийтеся, образ божий багном не скверніте. 3) Раст. Ledum palustre. Cм. багонник. Ув. багнище, багнисько.
Гарука, -ки, об. Сварливый человѣкъ.
Забасува́ти, -су́ю, -єш, гл. 1) О лошади: начать бить ногами, становиться на дыбы. 2) Закабаливать. Забасували хлопця у чужі руки аж на три годи.
Кривоклубий, -а, -е. Съ кривыми бедрами.
Лая, лаї, ж. Стая собакъ. Куди панська лая, туди й сучка моя. Лая — песє весілє.
Неоружний, -а, -е. Безоружный.
Підлатувати, -тую, -єш, сов. в. підлата́ти, -та́ю, -єш, гл. Чинить, починить.
Поткати, -тчу, -тче́ш, гл.
1) Соткать (во множествѣ) На тобі круг прядіва: щоб ти його пом'яла, потіпала і в мички помикала і щоб попряла, помотала, оснувала й поткала й побілила.
2) Заткать. Та всі тиї три жупани всі сріблом поткані. Да я тебе, біле, черню потчу, да тую плахотку в свято зношу.
Священників, -кова, -ве = попів. Раяли мені люде, щоб я брав священникову дочку. Сг.... = зг.
Урічний, -а, -е. = урічливий.
