Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тичина

Тичина, -ни, ж. = тичка. Чи не той то хміль, що коло тичини в'ється. АД. II. 18. На городі коло тину сохне на тичині хміль зелений. Шевч. 181. Ум. тичинка, тичи́нонька, тичиночка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИЧИНА"
Бомага, -ги, ж. = бумага. Ум. бомажка. Вас. 190.
Козаків, -кова, -ве Принадлежащій козаку. Ще дівчина дверей не одчинила, козакова пшениця поспіла. Мет. 28.
Нахильність, -ности, ж. Склонность. Левиц. І.
Олень, -ня, м. Олень. Олень переплив на берег. Рудч. Ск. II. 160. Ум. оленець.
Оттоді нар. Вотъ тогда. Оттоді ми заходимось. Шевч.
Пробоньку! меж. Ум. отъ пробі! Ой пробоньку! повна хата костюків. Ном. № 14171.
Проломина, -ни, ж. Проломъ, проломленная дыра. А в воротях унизу дощечка проломана.... От вовк повернувсь другим боком, усунув хвоста в ту проломину.... Г. Барв. 244.
Серм'яжина, -ни, ж. 1) = серм'яга. Серм'яжина по коліна — дівчата сміються. Н. п. 2) Домашняго издѣлія сукно, изъ котораго шьются сермяги. Гол. Од. 55.
Скойка, -ки, ж. Ракушка: устрица. (Камен. у.). Драг. 386.
Трахтирників, -кова, -ве Принадлежащій трактирщику.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.