Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тичина

Тичина, -ни, ж. = тичка. Чи не той то хміль, що коло тичини в'ється. АД. II. 18. На городі коло тину сохне на тичині хміль зелений. Шевч. 181. Ум. тичинка, тичи́нонька, тичиночка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИЧИНА"
Бармувати, -му́ю, -єш, гл. Собирать накипь, пѣнку. Канев. у. Cм. барма.
Глітно нар. Тѣсно. Шух. I 84.
Здоро́в'я, -в'я, с. Здоровье. Стали ото пити на. здоров'я молодої. Стор. МПр. 86. На добридень дає, на здоров'я питається. МВ. ІІ. 141. чолові́к при здоро́в'ю. Здоровый человѣкъ, крѣпкій. Харьк. г. Ум. здоро́в'єнько, здоро́в'ячко. Час мене дарувати... Не великим посагом, а щастямъ, здоров'єньком. О. 1862. IV. 22. Лай Боже здоров'ячко! Рудч. Ск. І. 14.
Знемочи, -жу, -жеш, гл. = знемогтися. Желех.
Розбутий, -а, -е. Разутый. Не роздягнена, не розбута. Мир. ХРВ. 18.
Роскуйовдитися, -джуся, -дишся, гл. = роскудлатися.
Роскуштувати, -ту́ю, -єш, гл. Распробовать.
Селедець, -дця, м. = оселедець. Рудч. Ск. II. 172.
Сп'янчити, -чу́, -чи́ш, гл. Опьянить. Як випив три чарки, так його й сп'янчило. Черн. у.
Твердіський, -а, -е. = твердісінький. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.