Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тичок

Тичок, -чка, м. Толчекъ подъ бокъ. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИЧОК"
Вітцівський, -а, -е. = батьківський. Желех.
Збо́їни, -їн, ж. мн. Мелко перебитая солома.
Зуніятити, -я́чу, -тиш, гл. Сдѣлать уніятомъ. К. ПС. 139.
Коміть нар. Внизъ. коміть-головою. Внизъ головою. Вх. Зн. 27.
Лі́рницький, -а, -е. Относящійся, свойственный лірник'у. Левиц. Пов. 115.
Незлостиво нар. Незлобно.
Приневолювання, -ня, с. = примушування. Харьк.
Скепка, -ки, ж. = скіпка.
Сповивальниця, -ці, ж. Такъ, — преимущ. въ въ формѣ Ум.: сповивальничка. — наз. въ свадебныхъ пѣсняхъ новобрачная во время завязыванія ея головы въ женскій уборъ (намітку). Сповивальничка плаче, сповиватися хоче у тканки в коханки, в тонкії серпанки. Грин. III. 548.
Форкати, -каю, -єш, гл. Фыркать. Вх. Уг. 277.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.