Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тичба

Тичба, -би, ж. Толпа. Цілі тичби людей збігалися на його дивитися. МВ. ІІІ. 29.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИЧБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИЧБА"
Ведмедько, -ка, м. = ведмедик.
Висталити, -лю, -лиш, гл. Насталить. Висталив ніж і став її різать. Рудч. Ск. І. 44.
Зави́сливий, -а, -е. = завидливий. Зависливі очі. Ном. № 4817. Зависливі багатирі. Грин. І. 193.
Закля́сти, -ся. Cм. заклинати, -ся.
Звенькоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Звенѣть. У Кременці звенькотить, як по каменю їдеш. Н. Вол. у.
Лисови́н, -на, м. Самецъ лисицы. Мнж. 185. Ум. лисови́нчик.
Магні́т, -ту, м. Магнить. Магніт має у собі силу притягувати тільки залізо. Дещо, 20.
Покойовий, -а, -е. Комнатный.
Цалевий, -а, -е. Дюймовый. Желех.
Шерстень, -стня, м. = шершень. Дивиться він, аж над дорогою гніздо шерстнів. Чуб. II. 316.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИЧБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.