Валькувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Дѣлать изъ глины стѣны постройки.
2) Обмазывать стѣны толстымъ слоемъ глины.
Галич, -чі, ж. соб. Галки, грачи. Галич поле криє. Коли галич у повітрі шугає — буде хуртовина.
Занеха́ювати, -ха́юю, -єш, сов. в. занеха́яти, -ха́ю, -єш, гл. 1) = занехати, занедбати. Так ти, доню, занехаяла того, що любили? Одвезли дитину да й занехаяли. Не годувала собаки, занехаяла, а він хоч і старий, а все таки поміч дає.
Наміша́ти Cм. намішувати.
Покружляти, -ля́ю, -єш, гл.
1) Покружить, покружиться (летая, ходя, бѣгая).
2) Попировать.
П'ятнайцятий, -а, -е. . и пр = п'ятнадцятий и пр.
Скошлатіти, -тію, -єш, гл. Стать всклокоченнымъ.
Струччя, -чя, с. соб. отъ струк.
Татарський, -а, -е. 1) Татарскій.
2) татарське зілля. Раст. Acorus calamus.
Шебернути, -рну, -неш, гл. = шеберхнути. Тихо, ні мушка не шеберне.
