Блідість, -дости, ж. Блѣдность.
Верблюжина, -ни, ж. Верблюжье мясо.
Залуча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. залучи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Завербовывать, завербовать, затянуть въ свою компанію, залучать, залучить. І веселились у чернечих душах, що Конашевича до себе залучили. На зіму хто небудь залучить мого дідуся скотину порати, вірьовки плести. 2) Загонять, загнать домой домашнее животное (изъ стада). Кожне своїх овець залучало додому. Залучав скотину. Гусей або утяток з річки залучити. 3) Доставать, достать, получать, получить. Оце було, як залучить собі яблучко въ кишеньку, дак і закличе мене в хлівець: «На, мамо!» — слави. Пріобрѣсти славу, прославиться. Ой не схотів та пан Сива козакам служити, він пішов же до ляшеньків слави залучити.
Индор, -ра, м. = индик.
Іванчик, -ка, м. — золотий. Раст. Galium luteum.
Косарка, -ки, ж.
1) Сѣнокосильная машина.
2) мн. = косарик 2.
Лабазник, -ку, м. Раст. Spiraea Ulmaria.
Ли́шок, -шку, м. = лишка 2.
Мча́ти, мчу, мчиш, гл. Мчать. Проклятий мчить як вовк овечку. К. Куди їх мчить Анхизів син? Не раз сучка санки мчала — пословица, приводимая въ отвѣтъ на вранье или хвастовство и равнозначущая выраженію: ты разсказываешь небылицы, ты хвастаешься.
Слинка, сли́ночка, -ки, ж. Ум. отъ слина.
