Добігати, -га́ю, -єш, сов. в. добігти, -біжу́, -жи́ш, гл. Добѣгать, добѣжать. Швидкий сам добіжить, а смирного Бог донесе. 2) Добігти чого́. Пріобрѣсти что, добыть что; о болѣзни: захватить. Мабуть чи не сухоти добігла й кров'ю стала хряпати.
Конов'Язь, -зі, ж. Столбъ или жердь, или кольцо, къ которымъ привязываютъ лошадей. Позлізали і поприв'язували коней... у конов'язей.
Межи́сітка, -ки, ж. Остатокъ послѣ сѣянія муки, мелкіе отруби. Сяка-така межисітка.
Передобідяний, -а, -е. Дообѣдній; предобѣденный. Передобідяний час — то був за для неї вольний час.
Плениця, -ці, ж.
1) Надвое распиленный стволъ строевого дерева.
2) = планиця.
3) Заключеніе? Знайшов тя у темниці, сказав єси: « Устань, Петре, й ступай з плениці».
Помазуха, -хи, ж. Мазальщица. Ум. помазушка.
Пошамотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Пошелестѣть, пошуршать.
Розсішка, -ки, ж. Ум. отъ розсоха.
Сд... = зд.
Хитруха, -хи, ж. Хитрая женщина.
