Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горлань

Горла́нь, -ня́, м. Крикунъ. Чи по неволі, чи по волі? Кричить аркадський їм горлань. Котл. Ен. V. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 312.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЛАНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЛАНЬ"
Бокшій, -шія, м. Волъ черный или сѣрый съ бѣлыми боками или бѣлый съ черными или сѣрыми боками. Желех.
Кармазиновий, -а, -е. 1) Сдѣланный изъ кармазину. (Скидає) жупани кармазинові з себе. К. ЧР. 2) Малиновый цвѣтъ.
Лиску́чий, -а, -е. Блестящій. З дверей виходилось на широкий ґанок з білого мармуру лискучого. Федьк.
Майсте́рський, -а, -е. Принадлежащій мастеру.
Несподіваний, -а, -е. Неожиданный; нечаянный. Несподіване лихо. Ном. № 2059.
Німіти, -мі́ю, -єш, гл. Нѣмѣть. Мати дивиться на неї, од злости німіє. Шевч. 23. Поле німіє. Шевч. Біль німіє трохи.
Побіднішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться бѣднѣе.
Поколядь, -ді, ж. Припѣвъ къ колядѣ въ честь хозяина. Гол. IV. 553.
Посмішкуватися, -куюся, -єшся, гл. Насмѣхаться. Явтух жартував, посмішкувався з новобранців. Св. Л. 65. А він помішкується: кобила як собака. Камен. у.  
Сонливиці, -ць, ж. мн. Сонливость. На мого сина дрімливиці, сонливиці і сплячки. Чуб. І. 112.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРЛАНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.