Борочок, -чка, м. Ум. отъ бір.
Вовк, -ка, м. 1) Волкъ, Canis lupus. Вовка ноги годують. Вовки-сіроманці квилять-проквиляють. Вмѣсто этой правильной формы мн. ч. въ кобзар. думахъ иногда встрѣчается вовці — поддѣлка кобзарей подъ церковно-славянскій языкъ: Вовці-сірохманці нахождали. хоч вовків ганяй (у хаті). Очень холодно. вовки. Волчій мѣхъ, волчья шуба. 2) Кличка темно сѣраго и угрюмаго вода. 3) Раст. Ononis pircina. 4) Родъ дѣтской игры. загинати сухого вовка. Родъ игры: нѣсколько мальчиковъ набрасываются на одного и пригибаютъ ноги къ землѣ. 5) Средина разрѣзаннаго арбуза, остающаяся неразрѣзанной. Панич порізав кавуна на скибки і розіклав на траві. Скибки роспались і з середини випав червоний вовк. Ум. вовченько, вовчок, вовчик. По дівчиноньці дзвони задзвонили, а по козакові вовченьки завили. Въ сказкахъ: вовчик-братік та лисичка-сестричка. Ув. вовцюга.
Лань и ланя, -ні, ж. Лань. Чи знаєш ти, коли на скелях серна і тиха лань своїх теляток телять?
Оберберитися Cм. обербенитися.
Оковирний, -а, -е. Пріятный на видъ, аккуратно сдѣланный.
Парост, -та, м.
1) Молодой отростокъ; побѣгъ, ростокъ. Зеленая та дібрівонько, чого в тебе та борів много, зеленого та ні одного, пароста ні од одного.
2) Лучъ. Роспустилися парости ясної зорі. Ум. паросток, паросточок.
Пищати, -щу, -щи́ш, гл. Пищать. Пищить як каня.
Удовин, удовиний, -а, -е. Вдовій. Сова — вдовина голова. Нема впину вдовиному сину. На п'ятій неділі вдовиний плуг вийде.
Ченцювати, -цюю, -єш, гл. Монашествовать.
Чухрай, -рая, м. Кличка борзыхъ собакъ. Чухрай угонку дав.
