Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гребінка

Гребі́нка, -ки, ж. 1) Гребенка для расчесыванія льна, конопли, шерсти. Вас. 200. Чуб. І. 114. Чуб. VII. 409. Виносить вона.... гребінку, що коноплі чешуть. Грин. II. 346. 2) У ткущихъ ковры: «небольшая зубчатая гребнеобразная деревянная колотушка, которою присаживаютъ нити утка ковра по мѣрѣ выполнены рисунка». Вас. 171. 3) = Решітка 5. Шух. І. 167. 4) Родъ орнамента въ писанкѣ. МУЕ. I. 190. Ум. Гребі́ночка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 323.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЕБІНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЕБІНКА"
Березінь, -зня, м. = березіль. Гн. ІІ. 211.
Гарапа, -пи, ж. = гарапник. Драг. 277.
Довгогри́вець, -вця, м. Конь съ длинной гривой. На довгогривця сіла і погнала. Млак. 105.
Догрі́ти Cм. Догрівати.
Засталя́тися, -ля́юся, -єшся, гл. Заискивать. Еней з Палантом обнімався і в його приязнь засталявся. Котл. Ен. V. 11 и Словарь 11.
Збу́рити, -ся. Cм. збуряти, -ся.
Кресь! меж., выражающее звукъ высѣканія огня. Кресь да й єсть! Посл.
Обморока, -ки, ж. = морока.
Переголосувати, -су́ю, -єш, гл. Наново вотировать.
Хвостатий, -а, -е. Хвостатый, имѣющій хвостъ, съ длиннымъ хвостомъ. Миші хвостаті. МУЕ. І. 132. (Полт.). Постановить: пускать на раду всіх хвостатих, а куцих не пускать. Гліб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРЕБІНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.