Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

греблиця

Гребли́ця, -ці, ж. Скребница. Вх. Зн. 12.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 323.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЕБЛИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЕБЛИЦЯ"
Гобза, -зи, ж. Раст. Sambucus ebulus. Лв. 101.
Де́реш, -ша, м. Чалая лошадь, чалый волъ.
Здвиж, -жу, м. Трясина. Н. Вол. у.
Калкий, -а, -е. = кальний.
Парубота, -ти, ж. соб. Парни. Чортова парубота норовистая. Грин. III. 656.
Підбурити, -ся. Cм. підбурювати, -ся.
Погараздитися, -джуся, -дишся, гл. Устроиться какъ слѣдуетъ, прійти въ нормальное положеніе. Тепер дівчина не хоче йти за вдівця, а як повінчаються та стануть жити вкупі, то й погараздиться. Він чоловік ще молодий, гарний. Волч. у.
Скиксувати, -су́ю, -єш, гл. Ошибиться, осѣчься. Скиксуєш раз, тоді прощай. Котл. Ен. V. 40.
Тихішати, -шаю, -єш, гл. = тихшати. Радюків голос все тихішав. Левиц. Пов. 274.
Щипапіча, щипипіча, -чі, ж. = щипак 2. Вх. Лем. 4 87.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРЕБЛИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.