Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гриза

Гриза́, -зи́, ж. 1) Брань, ссора. Соловейків обминала, щоб тільки не було меж нами тієї гризи, тієї змажки та лайки. Левиц. Пов. 338. Там у їх гриза така завелася. Черк. у. 2) = Гризота = Грижа.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 326.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРИЗА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРИЗА"
Вивороть, -ті, ж. Поваленное вѣтромъ дерево. Шух. I. 176.
Виріб, -робу, м. 1) Издѣліе. Желех. 2) Свободное отъ работы время. Употр. въ выраженіи: виробу нема. Постоянная работа, нѣтъ свободнаго времени. Мнж. 165. Німці гарно платять наймитам, за те нема у них і виробу. Новомоск. у.
Гу́зір, -ра́, м. см. Гузирь 1. Шух. І. 176.
Жерелу́ха и жерлуха, -хи, ж. Раст. Lepidium Sativum.  
Зшукати Cм. зшукувати.
Кришний, -а, -е. = крихкий. Голки кришні. Лебед. у.
Насміхатися, -хаюся, -єшся, гл. = насміхати. Насміхалися з його. Єв. Мр. V. 40. Із матки старенької насміхається. Макс.
Пригнітати, -та́ю, -єш, сов. в. пригнітити, -нічу, -тиш, гл. 1) Придавливать, придавить. А довбня з стелі, та по голові довгомуда, так його й пригнітила. Чуб. II. 97. 2) Угнетать. І не зважиться багатий брата пригнітати. К. Псал. 23.
Умитель нар. Въ клочки, въ дребезги.
Хвальшивий, -а, -е. 1) Фальшивый, поддѣльный, ложный. Осей перстінь, що фальшивим способом вгроблений. Гн. І. 147. 2) Неискренній, лицемѣрный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРИЗА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.