Випадковий, -а, -е. Случайный. Щирість у нас річ випадкова, що якось несамохіть виявляється.
Ге-ле-гев, меж. Окликъ зовущаго: ay! го-го! Адам заволал: геле-гев! Єво!
До-xу́да нар. їсти до худа. Ѣсть такъ, что ѣда не идетъ впрокъ. Ми їмо з корита досита, ви ж їсте з блюда до-худа.
Запомага́ч, -ча́, м. Дающій вспомоществованіе, помогающій.
Об пред. Если стоящее предъ об слово оканчивается гласной (особенно: а, о, у), то о часто выпадаетъ. Ударив рукою 'б лавку.
1) Съ винит. падежемъ: при обозначенія предмета, на который направлено дѣйствіе: о, объ. Ой піду я утоплюся, чи об камінь розіб'юся.
2) Съ мѣстнымъ или дательнымъ падеж. а) при обозначеніи времени дѣйствія: на, объ, въ, около. Об Різдві. Крий, Боже, народу якого там зібралось! Як об Іллі в Ромні. Об Миколі продасть кобилу. Вітерець схопивсь об обідній порі. Жду, не діждусь, як об весні ластівки. б) при обозначеніи количества, мѣры и принадлежности опредѣляемаго предмета: о, об. Летів птах об восьми ногах. Купи черевички малі невеличкі й об нозі.
Обороняти, -ня́ю, -єш, сов. в. оборонити, -ню́, -ниш, гл. Защищать, защитить. Він од вовків оборонить. Оборони мене й мою матінку од лютого ворога. Як би оддала дочку заміж, то й мала б, хто вас обороняв би.
Протуркотати, -чу́, -чеш, гл. Проворковать.
Темниця, -ці, ж.
1) Темная комната. Шиють шевчики у світлиці, а кравчики у темниці.
2) Темница, тюрьма. Там стояла темниця кам'яная. Що у тій то темниці пробувало сімсот козаків, бідних невольників. Лучче було б, мій сину, на волі гуляти, як тепер із темниці в вікно виглядати. Ум. темничка, темниченька.
Уляпувати, -пую, -єш, сов. в. уляпати, -паю, -єш, гл. Обрызгивать, обрызгать, забрызгать.
Щибати, -ба́ю, -єш, гл. = лоптати.
