Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гузно

Гу́зно, -на, с. Задница. Ном. № 2995, 2617.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 337.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЗНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЗНО"
Бидлятина, -ни, ж. Ув. отъ бидло.
Бібок, -бка, м. = бібка. Черк. у.
Облесно нар. = облесливо.
Повечеряти, -ряю, -єш, гл. Поужинать. ЗОЮР. І. 74. Дай мені, милесенький, повечеряти, повечерявши, ляжемо спати. Чуб. V. 54.
Покосити, -шу́, -сиш, гл. Скосить. Хто ж тую травицю покосить? Чуб. III. 136. Пішли вони косить; покосили і поклали в копиці. Чуб. II. 409.
Похорувати, -ру́ю, -єш, гл. Проболѣть нѣкоторое время.
Пристудений, -а, -е. Холодноватый. Вх. Лем. 457.
Росплинутися, -нуся, -нешся, гл. = роспливти́ся. Чуб. І. 313.
Сипання, -ня, с. 1) Сыпаніе. 2) Наливаніе. 3) Отливка изъ металла. Шух. І. 283.
Торбан, -на, м. Торбанъ, музыкальный инструментъ. КС. 1892. III. 381. Козак грає на торбані, за ним дівки, коби лані. Гол. III. 57.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЗНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.