Волосення, -ня, с. и волосень, -ні, ж. = волосінь.
Дереви́ченько, -ка, с. Ум. отъ дерево.
Засина́ти, -на́ю, -єш и засипа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. засну́ти, -сну́, -неш, гл. 1) Засыпать, заснуть. Серед миру я лягаю, тихо засинаю. Ходила, блудила та й заснула, приїхав Гриць мій, — я й не чула. Заснули думи, серце спить.
Зди́во, -ва, с. = диво.
Набрунько́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. набрунькува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Пускать, пустить почки (о деревѣ). Вишні добре вже набрунькувалися, — тіль-тіль не розів'ється листочок.
Пекарчук, -ка, м. Мальчикъ въ булочной.
Простирало, -ла, с. Простыня. То дайте ж нам, дайте, щосьте нам обіцяли: три подушок імхових і тоє простирало, що шовком вишивано. Узяв, закрив сі простиралом вочі, аби ся не дивив.
П'явиця, -ці, ж. = кіняча. Піявица лошадиная.
Рази, -зів, м. мн. ? Він на другу весну плуг і рази забравши і між пшеницею і житом пооравши, в середині горох увесь засіяв свій.
Хутряний, -а, -е. Мѣховой. Хутряний шлик.
