Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дерев'яніти

Дерев'яні́ти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Деревянѣть. 2) Твердѣть, дѣлаться нечувствительнымъ, коченѣть. Вона почула, що дерев'яніє, холоне, що мороз розливається по всьому тілі. Левиц. І. 496.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 369.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕРЕВ'ЯНІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕРЕВ'ЯНІТИ"
Коречний прил. м. коре́чний млин. Водяная мельница съ наливнымъ колесомъ. Kolb. І. 61.
Ляшкова́тий, -а, -е. Ополячившійся. Либонь ви, куме, ляшковаті, що так за панів тягнете. Подольск. г.
Молі́ння, -ня, с. Моленіе, молитва. Яке вже там і моління. Сим. 174.
М'я́шкурити и мня́шкурити, -рю, -риш, гл. Мять.
Небогий, -а, -е. Бѣдный. Угор.
Орний, -а, -е. Пахатный.
Подвижницький, -а, -е. Подвижническій. Мощам подвижницьким молитись. К. МБ. II. 123.
Прапор, -ра и -ру, м. 1) = прапір. У головоньках червоний прапор постановили. Лукаш. 44. 2) Бѣлый платокъ, прибиваемый на могильномъ крестѣ. Мил. 169. 3) = папороть. Чуб. V. 1073.
Пуджівно, -на, с. = пужално. Вх. Зн. 57.
Хура 2, -ри, ж. Вьюга, мятель. О. 1861. V. 67. Поїхав мій старий, — коли б не змерз, бо на дворі хура піднялась. О. 1861. V. 73.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЕРЕВ'ЯНІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.