Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дерев'яніти

Дерев'яні́ти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Деревянѣть. 2) Твердѣть, дѣлаться нечувствительнымъ, коченѣть. Вона почула, що дерев'яніє, холоне, що мороз розливається по всьому тілі. Левиц. І. 496.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 369.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕРЕВ'ЯНІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕРЕВ'ЯНІТИ"
Вижленя, -няти, с. Щенокъ лягавой собаки.
Кірка, -ки, ж. Ум. отъ кора. 1) Кожица, корка плодовъ. На запіканку корінькову купив кубеби, калгану... і свіжу кірку із лимон. Мкр. Г. 69. 2) Сандалъ. Крашанки галунють, а тоді варють у кірці. Конст. у. 3) Подборъ, каблукъ. Убере було мене дядина, в дрібушки поплете, стьонжки до кірок попустить. Г. Барв. (О. 1861. VI. 19).
Личко́ваний, -а, -е. 1) Прикрашенный съ виду. Ви думаєте, у мене личкована капуста? Скрізь однакова, тугенька. 2) Шлифованный. Личкований камінь. Міусск. окр.
Оркис, -су, м. Полба. Вх. Лем. 444.
Перстка, -ток, мн. ум. отъ перста.
Позамордовувати, -вую, -єш, гл. Замучить (многихъ).
Пообчернювати, -нюю, -єш, гл. Сдѣлать черными (во множествѣ).
Приналежний, -а, -е. Принадлежащій.
Склений, -а, -е. Покрытый глазурью (о посудѣ). Склений кухлик. Канев. у.
Шаш, -ша, м. Родъ растенія? Я до його пишу на зеленім тату. Гол. III. 393.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЕРЕВ'ЯНІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.