Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доба

Доба́, -би́, ж. 1) Сутки. Угор. Дві добі лежав я в ліжку. Як я умру, до візьмеш мене на три доби до церкви, і дяк нехай три ночі читає надо мною псалтиру. Чуб. І. 201. 2) Пора, время. Нічної доби з неволі утікали. Дума. Ув обідню добу там і опинивсь. Стор. В таку добу під горою щось біле блукає. Шевч. 26. 3) Возрастъ. Два молодці так вашої доби. Зміев. у. Cм. Діб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 395.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОБА"
Вивождати, -ждаю, -єш, гл. = виводити. Дуків сребраників за лоб брали, із-за стола, наче волів, вивождали. Мет. 382.
Витрухати 2, -хаю, -єш = витрусити
Затюѣкати, -каю, -єш, гл. 1) Закричать: тю! 2) Запугать крикомъ на кого.
Ломи́на, -ни, ж. Валежникъ? (Cм. лом 2). Ступлю я на ломину. Чуб. IV. 163.
Любва́, -ви, ж. = любов. Тоді любви бере, як достатки є. Ном. № 8921.
Натина, -ни, ж. 1) Раст.: дикая лебеда, Chenopodium album. Шух. І. 21. 2) Кушанье изъ лебеды. Kolb. І. 54.
Післище, -ща, с. Ремень, на которомъ висятъ стремена. Мнж. 189.
Повистарювати, -рюємо, -єте, гл. Потерять отъ старости. Діди вже й розум повистарювали. Міусск. окр.
Стіжечок, -чка, м. Ум. отъ стіг.
Хабатарня, -ні, ж. Заводъ для вычинки козьихъ шкуръ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.