Гоготання, -ня, с. Дѣйствіе отъ гл. гоготати.
Ґрунт и грунт, -ту, м. 1) Надѣлъ, земля, участокъ земли; усадьба. Продав грунт вічними часами. Ходім, де твій батьківський ґрунт. Грунта, великі маєтки збуває. Осіли на рангових або на магистратських та чернечих грунтах. 2) Почва. Там добрий ґрунт — усе як з води йде. 3) Основа, основаніе. Земля не може рушити з грунту свого. Слово — вітер, а письмо — грунт. Ум. Ґру́нтик, гру́нтик.
Ди́ча, -чі, ж. Дикарство, одичалость; дикіе, одичалые люди. Ваші замки, займища й осади козацька дича під мечем держала. Замчано кобзаря на край світу, між азіяцьку дичу.
Кутик, -ка, м. Ум. отъ кут.
Міро́шник, -ка, м. Мельникъ. Мірошник мав хороший млин.
Моро́зонько, -ка, м. Ум. отъ мороз.
Перепелиця, -ці, ж.
1) Перепелка. В чистім полі все перепелиці. Употребляется какъ ласкательное слово для женщинъ, особенно въ уменьш, формѣ. Мої сестриці, мої перепелиці, мої пташечки щебетливі.
2) Названіе коровы.
3) Родъ игры. Ум. перепеличка.
Радосточка, -ки, ж. Ум. отъ радість.
Укроїти, -рою, -їш, гл. = украяти.
Хідник, -ка, м. Дорожка, тропинка.
