Бейдак, -ка, м. Глупецъ, болванъ. Cм. бейла.
Відстоювати, -стоюю, -єш, сов. в. відстояти, -стою, -їш, гл. 1) Простаивать, простоять. Побравсь до церкви, одстояв службу. 2) відстояти ноги. Отъ долгаго стоянія получить отекъ ногъ. Сідайте, бо ноги відстоїте. 3) Отстаивать, отстоять, защищать, защитить. Я оце вас усе одстоював.
Нуздати, -даю, -єш, гл. Зануздывать, надѣвать узду.
Палець, -льця, м. 1) Палецъ. Ламай собі білі руки, та не зломи пальця. 2) Зубецъ на зубчатомъ колесѣ, кулакъ въ колесѣ. Ум. пальчик, пальчичок. Ой кивали молодиці пальчиком на мене. ha пальчиках. Hа цыпочкахъ. Ой вийшла вельможна на пальчиках тихо.
Пальонка, -ки, ж. = паленка. Пальонки кубком підкрепився.
Рантовий, -а, -е. На ранту. Черевики рантові. Рантові чобітки пошили тато.
Сердега, -ги, серде́ка, -ки, об. Бѣдняга. Сердега в світі не наживсь.
Сколошкати, -каю, -єш, гл. Вспугнуть.
Слава, -ви, ж.
1) Молва, слухъ; толки, пересуды. Синиця славу распустила, що хоче море запалить. Тим до неї не горнуся, що слави боюся. Не бійсь слави, не бійсь слави, не бійсь поговору: я за славу сама стану, ще й виговорюся. Стала слава, стала слава, стали й поговори ой на тую дівчиноньку, що чорнії брови. добра слава. Хорошая репутація, честное имя. Не сироти малі діти, що неньку сховали: їм зосталась добра слава. недобра слава. Дурная репутація. Вона чесного роду і не накине на себе недоброї слави. слава-поговір. Дурная молва. Ой була слава-поговір, ти не моя, серденько, я не твій. набіра́тися слави. Подвергаться осмѣянію, позорить себя. Ой ізвівши, на коника сівши, — зоставайся, слави набірайся. Як ми любилися, та й не побралися, слави-поговору понабіралися! славу чинити, сі́яти. Разлашать, дѣлать шумъ. Та бо мовчіть уже, тітко! Хоч тепер мовчіть — не чиніть слави, голубочко. А на мене славу сіють. у славу вво́дити. Позорить, компрометировать. Сватай мене, козаченьку, та не вводь у славу. у славі ходити. Позорить себя. Ой сама ж ти, дівчинонько, та у славонці ходиш.
2) Слава. Полягла Кішки Самійла голова.... Слава не вмре, не поляже! Буде слава славна поміж козаками, поміж друззями, поміж рицарями! славу учинити. Високу могилу висипали і прапірок у головах устромили і премудрому лицареві славу учинили. Ум. славонька, славочка.
Чикулівка, -ки, ж. = верхоляк.
