Відмуровувати, -вую, -єш, сов. в. відмурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Разбирать, разобрать каменную или кирпичную стѣну, которая закрывала входъ. Льох замурований, треба його відмурувати. 2) Отгораживать, отгородить каменной или кирпичной стѣной. Відмурував город від сусіда.
Зла́комити, -млю, -миш, гл. Соблазнить.
Короп, -па, м. Карпъ, Cyprinus harbus. І риба не аби яка, — все веризуб, коропи, карасі.
Люби́-мене́-не поки́нь. Раст. 1) Lathyrus sylvestris. 2) Orchis Morio.
Покосарщина, -ни, ж. Пирушка женъ косарей по уходѣ ихъ мужей на работу.
Понагулюватися, -люємося, -єтеся, гл.
1) Нагуляться (о многихъ).
2) Наиграться въ какую либо игру (о многихъ).
Понасторошуватися, -шуємося, -єтеся, гл. Наставиться, подняться. Квіточки, як зірочки, понасторошувались.
Потрухлявіти, -вію, -єш, гл. = потрухнути.
Служебка, -ки, ж. Служанка. Коло неї лакеї й служебки ходять. Вона либонь була служебкою біля його Матері, а послі він забрав її за себе. Настя кабашна сама до погреба не одходила, служебку повірну посилала. Ум. служебочка.
Українство, -ва, с. Свойство и дѣятельность украинца въ національномъ смыслѣ.
