Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вонечник

Вонечник, -ка, м. Раст. Salvia glutinosa. Лв. 101.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 253.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОНЕЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОНЕЧНИК"
Безсуперечно нар. Безспорно.
Біднячка, -ки, об. ум. отъ бідняка.
Дармува́ння, -ня, с. Пребываніе безъ употребленія.
Ле́ме сз. = лем. Вх. Зн. 32.
Полюховка, -ки, ж. Родъ мережки.
Похід, -хо́ду, м. 1) по́хід. Походка, поступь. У обох похід однаковий: як увечері, то й не розбереш, котрий іде: чи той, чи сей. Новомоск. у. Видно пана по походу. Лебед. у. Похід жвавий і моторний. Грин. III. 610. У кожного звіря в плавні є свій похід. О. 1862. II. 63. 2) похід. Походъ. Cм. поход. Ум. походець. Не Маріїн то походець, то Маріїн лиш уборець. АД. І. 303.
Прийма, -ми, ж. Въ бандурѣ: пятая изъ шести большихъ струнъ, называемыхъ бунти. КС. 1882. VIII. 282.
Таланливо нар. Счастливо.
Тупісічкий, -а, -е. = тупісінький. Шейк.
Хибно нар. Ошибочно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОНЕЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.