Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волячий

Волячий, -а, -е. Бычачій. Воляча, голова. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 253.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛЯЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛЯЧИЙ"
Відзволити, -ся. Cм. відзволяти, -ся.
Гнітитися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Давиться, надавливаться. 2) Быть угнетаемымъ. 3) хліб гнітиться. Хлѣбъ подрумянивается. Паска ніяк не гнітиться. Кролев. у.
Запряга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. запрягти́, -жу́, -же́ш, гл. Запрягать, запрячь. Учений, а кобили не запряже. Ном. № 6058. Запріг коня вороного та й одвідав. Чуб. V. 661.
Здя́читися, -чуся, -чишся, гл. Отблагодарить. Вона лиш одповіла: здячить вам ся мати. Федьк. І. 99.
Лободя́ний, -а, -е. Изъ лободи. Желех. Листя лободяне.
Пиндитися, -джуся, -дишся, гл. = пиндючитися. Нехай не пиндяться, що і вони двоногі. К. Дз. 138.
Півзолотий, -то́го, м. Половина пятіалтыннаго, 7 1/2 коп. О. 1862. IV. 94. Не стає мені десять грошей до півзолотого. Чуб. V. 1125.
Потенетити, -чу, -тиш, гл. При покраскѣ: покрыть легкимъ просвѣчивающимъ слоемъ краски. Потенетив сяк-так стіл хварбою. Переясл. у. Позолота така — потенетив та й годі. Переясл. у.
Торжок, -жку, м. Ум. отъ торг.
Ухати, ухаю, -єш, одн. в. ухнути, -ну, -неш, гл. Кричать, крикнуть: ухъ! Плачеш, плачеш, та й ухнеш. Ном. № 2397.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛЯЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.