Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волячий

Волячий, -а, -е. Бычачій. Воляча, голова. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 253.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛЯЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛЯЧИЙ"
Відьмище, -щі, ж. Ув. отъ відьма.
Заду́ма, -ми, ж. Задумчивость. Гадюк хотів піймати на її лиці хоч крапельку задуми, хоч крапельку того смутку. Левиц. Пов. 298.
Заня́ти, -ся. Cм. займати, -ся.
Мизе́рно нар. 1) Убого, бѣдно. 2) Жалко.
Непокій, -кою, м. Безпокойство, смущеніе, тревога. Красне личко серцю непокій. Ном. № 8917.
Привикатися, -каюся, -єшся, сов. в. приви́кнутися, -нуся, -нешся, гл. = привикати, привикнути. З ким любилась, — розлучилась, мушу забуваться; з ким не зналась, — повінчалась, мушу привикаться. Чуб. V. 186.
Пронуритися, -рюся, -ришся, гл. = пронурити. Вх. Зн. 49.
Рахта, -ти, ж. Второй день храмоваго праздника. На другий день (після храму) у нас рахти, щоб то мед вже допивати. О. 1861. XI. 108.
Розляпкати, -каю, -єш, гл. Расплющивать, расплющить. Розляпкати тісто. Вх. Лем. 462.
Сівачка, -ки, ж. Сѣялка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛЯЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.