Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волячий

Волячий, -а, -е. Бычачій. Воляча, голова. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 253.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛЯЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛЯЧИЙ"
Безкрилий, -а, -е. Не имѣющій крыльевъ, безкрылый.
Голубиний, -а, -е. 1) = голуб'ячий. Крила.... голубині. К. Псал. 127. 2) Переносно: незлобивый, кроткій. Уродилася Настуся — серце голубине. К. Досв. 92.
Злосливість, -вости, ж. Злость, злоба, злобность.
Надпи́ти Cм. надпивати.
Незнайомість, -мости, ж. 1) Незнакомство. 2) Незнаніе. Незнайомість гріха не творить. Ном. № 106.
Перезолити Cм. перезолювати.
Повандрувати, -рую, -єш, гл. = помандрувати. Куди та дівчина повандрує? Чуб. V. 96.
Принда, -ди, ж. 1) Спесь, чванство. 2) об. Спесивый, чванный человѣкъ. Лохв. у. 3) Капризы. 4) об. Капризный человѣкъ. Лохв. у.
Розіпсіти, -сію, -єш, гл. Испортиться нравственно. Всі одвернулися од правди, всі зледащіли, розопсіли. К. Псал. 124. Сказано: батько й мати далеко, а гріх на порозі, — зовсім розопсіє. Г. Барв. 438.
Уїдливо нар. Назойливо, неотвязно. Та так же в'їдливо причепився, що й не од женеш. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛЯЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.