Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вольний 2

Вольний, вольність, вольно. Cм. вільний, вільність, вільно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 253.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛЬНИЙ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛЬНИЙ 2"
Богмитися, -млюся, -мишся, гл. = божитися. Вх. Лем. 393.
Брослива, -ви, ж. Персикъ. Шух. І. 109.
Бурити, -рю, -риш, гл. 1) Разрушать, ниспровергать, разорить. 2) Сильно лить, литься. Бурить як з барила. 3) Волновать, возмущать. 4) Рыть. Киртиця бурит землю. Вх. Лем. 395.
Кухарити, -рю, -риш, гл. = кухарювати. Лебед. у.
Недолік, -ку, м. Недочетъ.
Римарка, -ки, ж. Жена шорника. Cм. лимарка.
Смердюха, -хи, ж. Вонючій предметъ. Н. Вол. у.
Стрівожитися, -жуся, -жишся, гл. Встревожиться. К. Іов. 95.
Стугнити, -гню́, -ни́ш, гл. = стугоніти. Радом. у.
Ужівка и ужілка, -ки, ж. = вужівка. Встромляють у лісу натичку, на неї кладуть окладину, а колок ліси і натичку зв'язують ужівкою. Кіевск. у. Ум. ужівочка, ужілочка. Грин. III. 304.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛЬНИЙ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.