Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волочище

Волочище, -ща, с. Тасканіе за волосы. Як би піймав на кавунах, то б зробив йому добре волочище. Волч. у. (Лобод.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 252.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОЧИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОЧИЩЕ"
Відхлянути, -ну, -неш, гл. Отхлынуть, сойти назадъ. Як же минуло лихоліття, та відхлянули татари геть. К. (Правда, 1868, 353).
Гре́че нар. = Ґрече. Маркев. 104.
Обполіскуватися, -куюся, -єшся, сов. в. обполоскатися, -щуся, -щешся, гл. Обмываться, омыться слегка. У воду вскочив, обполоскавсь, убравсь. ЗОЮР. II. 61.
Пообгледжувати, -джую, -єш, гл. Осмотрѣть (во множествѣ).
Посукатися, -каємося, -єтеся и сучимося, -читеся, гл. Ссучиться (во множествѣ). Прокидається, а ті мички й попрялись і посукались. Рудч. Ск. II. 44.
Розстилати, -ла́ю, -єш, сов. в. розіслати, -стелю́, -леш, гл. Разстилать, разослать. Та й розіслав королевич шовковий ковер. Чуб. V. 772. На шпилях стоять дуби зубчастою стіною, розіславши міцне гілля з широким листом по синьому небу. Левиц. І. 204. За сонцем хмаронька пливе, червоні поли розстилає. Шевч. 445.
Самовидець, -дця, м. Очевидець. Міусск. окр. Були самовидцями. Єв. Л. І. 2.
Смерком, смеркома, нар. Въ сумерки. Увечері, смерком уже, вертаються з панщини люде. МВ. (О. 1862. III. 43). Прийшов так уже смеркома, як сонце зайшло. Екатер. у.
Телеграмист, -та, м. Телеграфистъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Усиновляти, -ляю, -єш, сов. в. усиновити, -влю, -виш, гл. Усыновлять, усыновить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОЧИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.