Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волочище

Волочище, -ща, с. Тасканіе за волосы. Як би піймав на кавунах, то б зробив йому добре волочище. Волч. у. (Лобод.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 252.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОЧИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОЧИЩЕ"
Відпрядки, -дків, м. мн. Остатки, отбросы при пряденіи. Ум. відпрядочки. Що ж она діє? — Золото пряде. Ходім до неї колядувати, ой чей же нам дасть по колядочці, по колядочці, хоть відзадячко..., хоть відпрядочки на шаріночку.
Губе́рський, -а, -е. Губернскій. Кого ж ти думаєш діждатись (женихом)? Може пана якого, або губерського панича? Котл. Н. П. 362.
Крагулець, -льця, м. 1) Ястребъ, Nisus communis. Вх. Уг. 324. 2) Родъ звонка или бубенчика на шеѣ овцы или козы. Вх. Уг. 247.
Нахапати, -па́ю, -єш, гл. Нахватать, набрать много; накрасть. Хіп, хіп! Нахапав чужих гусенят за пазуху четверо. Г. Барв. 314.
Невістонька, -ки и невісточка, -ки, ж. Ум. отъ невістка.
Позакочувати, -чую, -єш, гл. Отворотить, засучить (во множествѣ).
Пошандибити, -бить, гл. безл. Посчастливиться, повезти. Переясл. у.
Розснаститися, -щуся, -стишся, гл. Развалиться, разломаться (о чемъ либо сдѣланномъ, сбитомъ изъ различныхъ частей). Журавель коло криниці розснаститься, як недобре збитий. Рк. Левиц.
Садонько, -ка, м. Ум. отъ сад.
Совманитися, -нюся, -нишся, гл. Двигаться, ходить туда и сюда. Батько й мати Василеві засмучені совманяться по хаті. Г. Барв. 393.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОЧИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.