Бруслинний, -а, -е. Относящійся къ бруслин'ѣ.
Вильни́й, -а́, -е́. Извилистый. Вильна річка. Попрямуйтеся ви, вильні дороженьки, поправуйтеся ви лихі вороженьки.
Дне́вник, -ка, м. Загородка въ полѣ для загона овецъ во время жары.
Зуривочний, -а, -е. Непрочный, шаткій. Слово сомнительное, встрѣченное лишь въ пѣснѣ о Саввѣ Чаломъ, видимо подправленной кѣмъ-то и напечатанной въ «Запорожской Старинѣ» Срезневскаго: Хоч спісивий, не спісивий, пани кажуть, Сава, да недобра, зурівочна стала його слава.
Обжера, -ри, об. = обжира.
Самописки нар. Безъ посторонней помощи (писать). Самописки навчивсь писать.
Сторчити, -чу́, -чи́ш, гл. Ставить ребромъ, стоймя. Сторчить скибу плуг. Cм. сторчувати, сторцювати.
Убратий, -а, -е. = убраний. А молодиця така моторна та гарно вбрата.
Урізати, -жу, -жеш, гл.
1) Отрѣзать, обрѣзать. Жениться пробі, а хліба врізать не вміє. З лихого торгу хоч поли врізавши. Сього пальця вріж — болить, і того вріж — болить. Урізав вовкові хвіст.
2) Ударить. Та як уріж її (кулаком) по виску.
Шляхтич, -ча, м. Дворянинъ. Було тут три шляхтичі; два пило — платило, а третій пив — зброю лишив.
