Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дукач

Дука́ч, -ча́, м. 1) = дукарь. К. Псал. 22. Іде багач, та йде дукач, п'ян валяється, з козацького отамана насміхається: за що тая голотонька напивається? Мет. 449. Чужі пани дукачі держать людей до ночі. Чуб. ІІІ. 237. 2) = дукат 2. Чуб. VII. 426. Гол. Од. 22. Сим. 10. Ум. дука́чик. І внучатам із клуночка гостинці виймала: і хрестики, й дукачики, й намиста разочок Ориночці. Шевч. 112.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 455.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУКАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУКАЧ"
Витаскувати, -кую, -єш, сов. в. витаскати, -каю, -єш, гл. Вытаскивать, вытащить, стащить. Насилу корець хмелю витаскали на гору. Ном. № 924. Ото як ухватив під черево, — так і витаскав на віз. Рудч. Ск. І. 157.
Горла́ха, -хи, ж. Яма для храненія Зернового хлѣба. Козел. у. Треба понасипать горлахи пашнею. К. ЧР. 131.
Лютува́тися, -туюся, -єшся, гл. 1) = лютувати 1. 2) Паяться.
Охвачувати, -чую, -єш, сов. в. охвати́ти, -чу, -тиш, гл. = обхоплювати, обхопити.
Подільчивість, -вости, ж. Подѣльчивость, готовность уступить.
Полісун, -на, м. Лѣшій. Балт. у.
Пороти, -рю́, -реш, гл. 1) Пороть, распарывать. Порола рукава цілий день. 2) Вскрывать, потрошить. Уже ж того Нестерюка на брамі пороли, они ж єго потрошили і голов лупали. Гол. І. 55. 3)пір'я = дерти пір'я. Вх. Лем. 454. 4) О дождѣ: лить. Дощ так і поре.
Прикропити, -ся. Cм. прикропляти, -ся.
Розчвакати, -каю, -єш, гл. Расквасить. Він йому так пику й розчвакав. Новомоск. у. Слов. Д. Эварн.
Шкодливо нар. = шкідливо.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУКАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.