Вареничок, -чка, м. Ум. отъ вареник.
Гамування, -ня, с. Усмиреніе, укрощеніе, успокоеніе, удерживаніе. Той давно вже їздив по табору, гамуючи козацтво, тільки од його гамування іще гірш підіймавсь гомін.
Ґалаґа́н, -на, м. 1) Искра, головня. Ще ж не згасло ґалаґаном козацькеє сонце. 2) Большой мѣдный горшокъ. 3) Старинная мѣдная монета въ 4 крейцера. Вообще мѣдная монета. У Марка тілько грошей, шо ним ліку не знати: два слупа золота, два слупа деяментів, а три срібла, а ціла гора ґалаґанів. 4) Икра изъ бѣлой рыбы. 5) Поплавокъ въ рыболовныхъ сѣтяхъ.
Досхну́ти Cм. досихати.
Загоро́жа, -жі, ж. = загоро́да 1. Задумали та снітинці город городити, щоб нікуди литвяківцям гуляти ходити. Не поможе, милий Боже, ваша загорожа.
Запомага́ч, -ча́, м. Дающій вспомоществованіе, помогающій.
Крячистий, -а, -е. Покрытый кустами. Крячисте поле.
Ли́чко I, -ка, с. Ум. отъ лице.
Лусь! меж. Выражающее: 1) Легкій трескъ, щелканіе, хлопаніе. Прилетіла гуска, крилечками луска. Таки лусь! таки лусь! прийди, серце Петрусь! 2) Ударъ. Прийшов чоловік до вовка: лусь, лусь! кийком.
Хвіялка, -ки, ж. Раст. фіалка, Viola odorata. Дід о хлібі, а баба о хвіялках. Ум. хвія́лочка. Нехай же я на тій горі погуляю, хвіялочок на віночок назриваю.
