Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безплемінний

Безплемінний, -а, -е. Безродный, безъ племени, безпотомственный. Хведір безрідний, безплемінний. АД. І. 249.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 44.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗПЛЕМІННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗПЛЕМІННИЙ"
Гости́нчик, -ка, м. Ум. отъ гостинець.
Двійча́тий, -а, -е = Двійчастий.
Кібець, -бця, м. 1) Кобчикъ. Ой намостив кібець гніздо на високій тополі. Н. п. 2) Названіе одного изъ играющихъ въ дѣтской игрѣ въ перепелицю. Ив. 25. Ум. кібчик. Летять спастись в лісах обширних од злого кібчика когтей. Котл. Ен.
Озеречко, -ка, с. Ум. отъ озеро.
Підсуччя, -чя, с. Шворка, на которой привязанъ поплавокъ (сучка) къ якорю лодки (дуба). Мнж. 179.
Пілть, -ті, ж. = півть. Подол. г.
Поманеньку, поманесеньку, нар. Ум. отъ помалу.
Рішняк, -ка, м. = річняк. Був у мене баранець рішняк, та вовк задавив клятий. Канев. у. Ум. рішнячо́к.
Сморчок, -чка, м. = сморж. ЗЮЗО. І. 128.
Шкепитє, -тя, соб. Камни, обломки камней. Вх. Зн. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗПЛЕМІННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.