Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жджок

Жджок, -ка, м. Землеройка, Sorex. Вх. Лем. 413.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 477.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖДЖОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖДЖОК"
Бадилля, -ля
Вартник, -ка, м. = вартівник. Прийшов на другу варту, — пустив го вартник. Гн. І. 193.
Гребі́нча́стий, -а, -е. 1) = Гребенатий. 2) Гребі́нчесті у́ставки. — уставки съ особаго рода узоромъ, вышивкой. Kolb. І. 49. Cм. Гребіночка 2.
Докоти́ти, -ся. Cм. докочувати, -ся.
Дрюк, -ка, м. Толстая падка, дубина. Ном. № 7094. Ой ви хлопці, ви добрі молодці, та беріте дрюки в руки, бийте, бийте, бийте і в'яжіте, на нові вози кладіте. Мет. 453. Кинувсь ляшок до канчука, а козак до дрюка: «оце ж тобі, вражий сину, з душею розлука». Н. п. Ум. дрючо́к, дрюче́чок. Ув. дрючи́ще. Чуб. V. 1124.
Заста́вити, -ся. Cм. заставляти, -ся.
Надівува́тися, -ву́юся, -єшся, гл. Достаточно пожить въ дѣвицахъ.
Прихилити, -ся. Cм. прихиляти, -ся.
Свистун, -на, м. 1) Свистящій человѣкъ. 2) Дѣтская игрушка: глиняная свистулька въ видѣ птицы или звѣря. 3) Пустой орѣхъ съ отверстіемъ. Був колись оріх, а тепер свистун. Ном. № 1866. Ум. свистунець, свистунчик.
Трупішати, -шаю, -єш, гл. Трухнуть, истлѣвать, гнить, уничтожаться. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖДЖОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.