Береговий, -а, -е. 1) Береговой. Береговий вітер, т. е. дующій съ берега. 2) Прибрежный. Хиба у нас береговий огород, що і досі б мокро було. 3) Употребл. какъ сущ. въ значеніи — береговой надзиратель. Ходім до берегового — він нас розсудить.
Випорснути, -ну, -неш, гл. Выскользнуть. У жінки й каганець із рук випорснув.
Дріт, дро́ту, м. Проволока. Єсть у мене нагаєчка з кінця дротом шита. Ум. дро́тик. дрото́чок. Я ж думала, що нагаєчка з платочка, аж то вона із проклятого дроточка.
Задира́куватий, -а, -е. = задерикуватий.
Масти́ти, мащу, -тиш, гл. 1) Мазать, намазывать, смазывать масломъ и вообще маслянистымъ веществомъ, умащать. Хто мостить, тому віз не скрипить. Мастити голову. Середа піст, не треба губи мастить. Моїм маслом та мене й мастить. Чоботи, закурені пилом, дістав... і почав їх мастити добрим дьогтем проти огню. 2) Мазать глиной. Щоб ніколи цього куточка не мастила, то тобі буде добре. 3) Пачкать, загрязнять. Продай, милий, рабі бички, купи мені черевички, щоб я боса не ходила, щоб ніженьки не мастила. 4) Тасовать (карты). 5) словами мастити. Услаждать, утѣшать, обольщать. Мої слова мастили людям душу. Як стали говорити, словами мастити, мусив же я з коня встати, горілки купити.
Мацапу́рів, -рова, -ве Принадлежащій мацапурі. Мацапурова невіра (брань).
Труднота, -ти, ж. = трудність.
Уліплювати, -плюю, -єш, сов. в. уліпити, -плю́, -пиш, гл.
1) Влѣпливать, влѣпить, вклеивать, вклеить, вставлять, вставить. На те мати вродила, щоб дівчина любила, чорні они вліпила. Так хороше зліпив, як душі не вліпив. Вліпив Бог душу, як у пня. З) Попадать, попасть. Як ув око вліпив. Одже сон ніколи не змилить, як до ока вліпе.
Утирало, -ла, с. Полотенце.
Фіґель, -ґля, м. 1) = фиґель 1 и 2 Тогди ся злетіли всі чорти і показували ріжні фіґлі, скакали по столі, по мисках.... Бачать діти, що старий батько з ними фіґля зробив. 2) мн. фі́ґлі. Маленькій локончики на вискахъ женщины.
