Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забара

Заба́ра, -ри, ж. 1) Задержка; замедленіе. не в забарі. Вскорѣ. Не в заба́рі буде у нас дитина. Борз. у. 2) Медлительный человѣкъ. Залюбовск.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 3.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБАРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБАРА"
Вальок, -лька, м. Комокъ мокрой глины, приготовленной для обмазки стѣнъ, также для складыванія стѣнъ глинобитныхъ построекъ, — въ послѣднемъ случаѣ глина перемѣшана съ соломой. Рудч. Ск. II. 28. Kolb. І. 55.
Дери́нник, -ка, м. Раст. Rubus caesius. Лв. 101.
Дяконе́нченко, -ка, м. Внукъ діакона.
За́годя нар. = загоді.
Засци́ка, -ки, об. Обмоченный уриной.
Зго́дом нар. Спустя нѣкоторое время, погодя. Коли трохи згодом дзвонок — дзелень! дзелень! Рудч. Ск. I. 76.
Обголіти, -лію, -єш, гл. Обнажиться. Обголіли дерева в-осени. 2) Обѣднѣть, обнищать.
Прутчик, -ка, м. Ум. отъ прут.
Росколювати, -люю, -єш, сов. в. росколо́ти, -лю, -леш, гл. Раскалывать, расколоть.
Червишник, -ка, м. 1) Мѣсто, гдѣ есть червь? черви? Поможи мені, Мати Божа, сі зуби зашептати, із під їх черви викликати. Черви, червишники! і не я їх викликаю.... (Заговоръ отъ боли зубовъ). Мил. М. 77. 2) Раст. Potentilla argentea L, которымъ лѣчатъ скотъ отъ червей. Борз. у. ЗЮЗО. I. 132. Cм. червець 5, червчик, черчик.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБАРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.