Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забара

Заба́ра, -ри, ж. 1) Задержка; замедленіе. не в забарі. Вскорѣ. Не в заба́рі буде у нас дитина. Борз. у. 2) Медлительный человѣкъ. Залюбовск.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 3.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБАРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБАРА"
Віддюбарити, -рю, -риш, гл. Отколотить, сильно побить. О. 1862. II. 58.
Загво́зджувати, -джую, -єш, сов. в. загвозди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. 1) Забивать, забить гвоздемъ. Переносно: заморозить. Варвара заверить, Микола загвоздить, а на Гальки сідай в санки. Ном. № 507. 2) Сказать рѣзкость, колкость. Енею в батька загвоздила, щоб довго не базікав тут. Котл. Ен.
Згрязи́ти, -жу́, -зи́ш, гл. = згрузи́ти. Згряжена дорога. Черк. у.
Крамарик, -ка, м. Ум. отъ крамарь.
Куня, -ні́, ж. = куниця 4. Конст. у.
Ма́чуха, -хи, ж. Мачеха. Горілка не дівка, а мачуха не мати. Ном. № 9378. Добре тому жити, в кого рідная мати, в мене молодої мачуха лихая. Чуб. V. 565.
Метла́стий, -а, -е. = мітластий. Метласта борода. К. ЦН. 224.
Пожежний, -а, -е. 1) Пожарный. 2) Страховой. Тут би саме їхать по нову хату, по дерево на клуню та ставить, поки ще на годині, дак коли ж нема й чутки за тії пожежні гроші. Васильк. у. 3) пожежна справа. Пожарная команда. По великих городах до там є пожежна справа. Васильк. у.
Порозводвти, -джу, -диш, гл. То-же, что и розвести, но во множествѣ.
Чудернастий, чудернацький, чудернацький, -а, -е. Странный. Зараз виміняв його в пана за якусь чудерняцьку собаку. Левиц. І. 159.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБАРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.