Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забара

Заба́ра, -ри, ж. 1) Задержка; замедленіе. не в забарі. Вскорѣ. Не в заба́рі буде у нас дитина. Борз. у. 2) Медлительный человѣкъ. Залюбовск.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 3.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБАРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБАРА"
Брезелія, -лії, ж. = бразолія. МУЕ. I. 175.
Грамітни́й, -а́, -е́. Грамотный. Шух. І. 33.
Ді́дичок, -чка, м. Ум. отъ дідок.
Криворучка, -ки, об. Человѣкъ съ кривой или увѣчной рукой. Желех.
Пити, п'ю́, п'єш, гл. 1) Пить. Хто п'є, той і ллє. Ном. Ой пий, мати, тую воду, що я наносила. Мет. 72. 2) Пить, пьянствовать. Ой п'є Палій, ой п'є Семен, із ніг ізвалився. Н. п.
Причта, -ти, ж. Исторія, происшествіе. Одному чоловікові була з лісовиком така причта. Г. Барв. 336. Була, бач, мені на віку причта. Левиц. І. 122.
Тала, -ли, ж. Раст. Salix pentandra L. Анн. 310.
Угриза, -зи, ж. = згриза. Вх. Зн. 21.
Хвостатий, -а, -е. Хвостатый, имѣющій хвостъ, съ длиннымъ хвостомъ. Миші хвостаті. МУЕ. І. 132. (Полт.). Постановить: пускать на раду всіх хвостатих, а куцих не пускать. Гліб.
Чахниця, -ці, ж. Раст. Linosiris villosa Dc. ЗЮЗО. І. 126.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБАРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.