Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заблукати

Заблука́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) Зайти куда нибудь, блуждая. 2) Пуститься въ бродяжничество.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 7.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБЛУКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБЛУКАТИ"
Бобирчик, -ка, м. Ум. отъ бобирь.
Вітрило, -ла, с. Парусь. І попливе човен в широкими вітрилами. Шевч. 238.
Докоря́тися, -ря́юся, -єшся, гл. = докоряти. Тепер докоряється, що не роблю нічого. Н. Вол. у.
Захлюпатыся, -паюся, -єшся, гл. Забрызгаться, замочиться.
Козубенька, -ки, ж. Ум. отъ козубня́.
Котма, -ми, ж. Котомка. Лохвиц. у.
Нечутний, -а, -е. Неслышный.
Освідчення, -ня, с. Изъявленіе, объявленіе, выраженіе.
Ржання, -ня́, с. Ржаніе. Навчив його, мов сарану, скакати і голосним, лякати серце ржанням. К. Іов. 69.
Стихомиритися, -рюся, -ришся, гл. = утихомиритися. Пройшла та й буча, (тихомирилось в селі. О. 1862. II. 59.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБЛУКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.