Гнівно нар.
1) Гнѣвно, сердито. Він гнівно тянув на його.
2) Обидно, непріятно. Може, кому гнівно, добродію, що я кажу? Ум. гнівненько. Та годи, доненько, всім зарівненько, щоб не було гнівненько.
Єдна́тися, -на́юся, -єшся, гл. 1) Соединяться. І прийшли ви єднатись з ним чистою сльозою. 2) Договариваться, подряжаться. А що, Опанасе, — єднайся на год!
Кукоблитися, -блюся, -бишся, гл. = кукобитися. Старенька кукоблиться то до тієї паски, то до другої.
Му́лька, -ки, ж. = мілька.
Облічити, -чу́, -чиш, гл. Счесть, сосчитать. Облічив усе добро.
Онука, -ки, ж.
1) Внука, внучка. Тепер сиди у запічку, колиши онуку.
2) Бабы повитухи называютъ такъ дѣвочекъ, при рожденіи которыхъ онѣ помогали. Ум. онучка, онучечка.
Повага, -ги, ж. 1) Уваженіе, честь. Ой були ми в пана, була нам повага: пили мед-горілку за Ганнусю жінку. Старець старцем, а повагу любить. 2) Важность, значеніе. Двір перейди тихо, у вічі глянь з повагою. 3) Рѣшимость. Як би він не мав поваги, щоб підпалить і мене не підцькував, то не було б і пожежі.
Поплакати, -плачу, -чеш, гл. Поплакать. На чужині не ті люде, — тяжко з ними жити! ні з ким буде поплакати, ні поговорити.
Поритися, -ри́юся, -єшся, гл. Порыться.
Тварина 2, -ни, ж. соб. отъ тварь 1.
